З ПЕРЕДЗВОНОМ НА ПОРІГ 

ВЖЕ СТУПАЄ НОВИЙ РІК

   Всім відомо, що найулюбленіше свято дітей - Новий рік. Передноворічна метушня, листи Дідові Морозу, прикраса будинку, подарунки під ялинкою, веселе свято - все це не зрівняється з Днем Народження. Але не тільки діти, але і дорослі, їхні батьки, мало знають історію виникнення свята та його традицій, традиції святкування Нового року в інших країнах. Тому бібліотекар Алла Снігуренко завітала до п'ятикласників 84 школи, щоб  якомога більше розповісти про новорічні та зимові свята, які приховують стільки таємниць, що й за урок не встигнути дізнатись !           

    Зимові свята починаються  4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту. 

   У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток. У цей період українці віншували, колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат за сучасним церковним календарем - день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.