Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

субота, лютого 28, 2015

Микола Гоголь і Україна
    Героїчне минуле українського народу, його патріотизм, мужність у боротьбі за незалежність оспівано у численних історичних піснях, думах, легендах. Не стояли осторонь і письменники.
 Микола Васильович Гоголь із захопленням працював впродовж 9 років над своєю історичною повістю "Тарас Бульба", доповнюючи та удосконалюючи її.
Головний герой повісті та його товариші по духу, вірі, справі перш за все - захисники своєї родини, землі, Вітчизни.За них готові віддати своє життя до кінця.У цій боротьбі гартувались могутні характери українських козаків.
Про визначний твір М. Гоголя йшла мова під час літературної вікторини, яку провела
 М. Суховецька з учнями-читачами 7б класу 89 школи. Учні вчительки зарубіжної літератури М.Ф. Шаталової активно відповідали на запитання, дивувалися мужності Тараса Бульби, його любові та відповідальності за своїх дітей, бажанню бачити свою країну вільною і справедливою.

четвер, лютого 26, 2015


Мова - пісня колискова!
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова - пісня колискова.
Мова - матері уста.
Іван Багряний

      Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Свято запроваджене у 1999 році за рішенням ЮНЕСКО з метою захисту мовної та культурної багатоманітності. На земній кулі сьогодні налічується 6000 мов, і кожна з них має право на існування, бо мова - це той інструмент, який об'єднує націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, його треба берегти та збагачувати.
     Українці святкують цей день з 2000 року. "Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері і бабусі співали колискові. Наш народ сміявся і плакав рідною мовою, тому шануймо рідну мову", - так звернулася до читачів бібліотекар Алла Снігуренко. Вона запропонувала їм прийняти участь у вікторині "Чарівні звуки твої, мово!", під час якої діти-п'ятикласники  з 86 школи відповідали на питання про мову, читали вірші. Діти з санаторію "Степове повітря", крім участі у вікторині, змогли ще подивитися фільм "Тореадори з Васюківки" за одноїменним твором Всеволода Нестайка. 



Свічечка букви Ї
Хай це можливо і не найсуттєвіше
але ти дитино
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви "ї"
а також
витягнувшись на пальчиках
оберігати місячний серпик
букви "є"
що зрізаний з неба
разом з ниточкою
бо кажуть дитино
що мова наша - солов'їна
гарно кажуть
але затям собі
що колись
можуть настати і такі часи
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший
соловейко
тому не можна покладатися
тільки на солов'їв
дитино.

Іван Малкович

субота, лютого 14, 2015

ВІТАЄМО!
З Днем святого Валентина усіх закоханих!



Шановна Олено Вікторівно! 
Прийміть наші щирі поздоровлення з Вашим Ювілеєм! 
Хай квітне Ваша молодість, краса,
Натхнення буде хай щодня,
Дарує розкоші життя,
Кожна мить радість хай несе,
Успіхів і щастя - понад усе!



середа, лютого 11, 2015

Вибрати не можна тільки Батьківщину

Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова...
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
     3 лютого 2015 року у 89 школі бібліотекар Марина Пузіна провела поетичний вечір, присвячений пам'яті Василя Симоненка. Семикласники ознайомилися з біографією поета, його поетичною творчістю.
     Василь Симоненко - великий син України, її талановитий поет. У січні мало б виповнитися 80 років. Його важко уявити літньою людиною, бо прожив усього 28, назавжди залишився молодим.
Олесь Гончар назвав його "витязем української літератури", його палке слово любові до рідної землі, батьківщини, матері надихає і сьогодні його читачів та шанувальників. Нелегке дитинство, яке припало на воєнні роки, очікування на повернення батька, який прийшов до нього тоді, коли він уже був дорослим, наклали гіркий відбиток на його подальше життя. Василь Симоненко рано зрозуміє, що в житті багато несправедливого і треба мати велику мужність, аби протистояти незгодам.
Не знаю, ким - дияволом чи Богом -
Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне
І говорити правду всім бульдогам.
     У 1962 році вийшла перша і єдина прижиттєва збірка поезій"Тиша і грім". Він став членом Спілки письменників України, планував вступити до аспірантури Інституту літератури... Багато часу разом із художницею Аллою Горською приділяв розшуку свідчень про таємне поховання жертв сталінізму на Лук'янівському і Васильківському кладовищах, у Биківнянському лісі. Він долучився до написання меморандуму із вимогою оприлюднити їх та визнати місцями національної скорботи і пам'яті. Нечуваного вільнодумства не могли йому пробачити, не могли не зважати на його діяльність поета, журналіста й громадянина. Жорстоке побиття міліціонерами улітку 1962 році призвело до тяжкої хвороби.

      Останній вірш був написаний Василем Симоненком 19 вересня 1963 року, називається він "Маленьке - не смішне"
Маленьке - не смішне, 
Адже мале і зерно,
 Що силу велетням і геніям несе.
Мале тоді смішне,
Коли воно мізерне,
Коли себе поставить над усе.

Але скажіть, хіба такого мало,
Хіба такі випадки не були,
Коли мале, як прапор, піднімали
І йшли за ним народи, мов осли?
 І чи тоді мізерне та смішне
Не оберталось раптом у страшне?


понеділок, лютого 02, 2015

Вітаємо з Днем народження
 бібліотекаря Філенко Тетяну Григорівну!
Хай пливе щасливо Ваш життєвий човен
І минає легко береги круті,
І любові буде хай завжди він повен,
То найголовніше у людськім житті!

неділя, лютого 01, 2015

"Я хотів би бути вільним митцем"
Антон Чехов
     29 січня 2015 року виповнилося 155 років від дня народження російського письменника світового рівня Антона Павловича Чехова.
     Антон Павлович не залишив монументальних творів, адже він працював у жанрі малої прози і драматургії.У невеличкому оповіданні письменник міг показати долю людини, її духовну драму, шукання сенсу буття, нездійсненність сподівань та мрій.
     К. Чуковський відмічав у своєму нарисі про письменника, що "чехівські одноденки як ні в чому не бувало живуть і живуть до сих пір...Те, що здавалося дрібничками, виявилося неїржавіючою сталлю".
     Він, син збанкрутілого купця з Таганрогу, лікар за професією - знав як ніхто все про життя своїх персонажів, він сам був один із них.Все, що турбувало людей, з якими він спілкувався у батьковій крамничці, з ким подорожував, навчався у школі, московському університеті - переносив на папір.
     З дитинства звик відповідально відноситися до любої справи, що йому доручали батьки, в подальшому опікувався життям і справами своїх батьків, братів і сестри. Був надзвичайно доброю, милосердною людиною, допомагав бідним, лікував хворих. Всі мешканці Меліхова у Підмосков'ї, де був його маєток, знали, коли хазяїн знаходився вдома (він вивішував свій прапор над будиночком, де знаходилась його маленька приймальня і кабінет для роботи). Це означало, що можна звертатися по рятівну допомогу: нікому відмови не буде.
     Почуття поваги до себе, до своєї гідності - ось що було головним для нього у людині. Своїми творами він допомагав іншим людям. Лікуванням душі займався Чехов-письменник все своє недовге життя.
     Чехов-людина лікував пацієнтів, саджав квіти і дерева, будував будинки, школи, комплектував бібліотеки, брав участь у перепису населення на Сахаліні, доповідав про стан утримання засуджених у тюрмах, домагався поліпшення їх умов, відмовляється разом з Володимиром Короленком від звання почесного академіка, бо такого звання не надали Максиму Горькому...
     "У пошуках правди люди роблять два кроки вперед, один крок назад,- міркує один з героїв Чехова. - Страждання, помилки і нудне життя відкидають їх назад, але жадоба до правди і вперта воля женуть вперед і вперед. І хто знає? Можливо, допливуть до справжньої правди".
      Про себе Чехов писав: "Я малоросіянин", - гордився тим, що дідусь, батько були українцями, знав і любив українську літературу, дружив з акторами, письменниками українського походження.
      Своєрідне дос'є "Письменник і людина" зробила бібліотекар Марина Пузіна. Ознайомивши з цікавими фактами життя і творчості письменника читачів з 8а 89 школи, вона запропонувала невеличку ювілейну вікторину, продемонструвала книги, альбоми, листівки з фонду бібліотеки, запросила до читання творів Антона Павловича Чехова.