Памя'ті жертв Голодомору
Свіча пам'яті
Не дай задути в темряві
свічу,
Коли затужать поминальні
дзвони
І потьмяніють
золотоікони
Від чорної розпуки і
плачу.
Не дай задути пам'яті
вогонь,
Коли змахнуть крилом
ворожі круки,
Щоб заглушити стогони і
муки,
І змити кров з
осквернених долонь.
Їм не згубити істину в
олжі
І крики душ, розтерзаних
безвинно...
Бо їхня кров гірчитиме
полинно
Тим, хто життя
розмінював чужі!..
Хто розтоптав надію
чобітьми,
Останні крихти вирвавши
із хати.
Їм перед Богом випаде
постати-
Тим, хто не зміг
залишитись людьми...
Хай затуляють вуха від
плачу,
Та правди їм ніколи не
збороти!
В цей чорний день
полинної скорботи
Не дай задути пам'яті
свічу.
|