Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

суботу, березня 08, 2014

СЛОВО ПРО ШЕВЧЕНКА


   Уранці 5 березня до бібліотеки прийшли учні 8-Б класу 84 НВК з учителькою Тетяною Григорівною Яворською, аби прослухати слово про Тараса Шевченка. З ним вступив одеський
письменник Микола Суховецький.
    На початку розповіді він наголосив на тому, що у віці нинішніх восьмикласників Тарас змушений був болюче задуматись над тим, щоб йому, круглому сироті, якось вижити в цьому житті.
    Він любив малювати, тож почав шукати майстра, який зробив би з нього іконописця, і це стало б непоганою професією на все життя. Коли поткнувся до панської садиби по дозвіл на таку науку, то був узятий на кухню, і вже здавалося, що в рутинній роботі загинуть всі його мрії. Прийшов на допомогу рідний дід Іван, який попросив пана придивитися до його онука, мовляв, у того таки є талант. Тараса послали до місцевого художника Яна Димовського, який спробував передати підліткові все, що знав про мистецтво малювання.
   Як відомо, Шевченко був кріпаком і належав панові П. В. Енгельгардту. Коли той їхав на місце військової служби до міста Вільна, то з дворовою челяддю поїхав туди і Шевченко як домашній художник. Нинішні дослідники життєпису поета все частіше пишуть про роль пані Софії Енгельгардт, завдяки якій Тарас міг навчатися у Я. Димовського, а у ВІльні - в університетського професора малювання Рустема.
   Коли панська родина перебралася до Петербурга, Шевченка віддали до художницької артілі майстра Ширяєва. Молодого художника помітили земляки художник Сошенко, письменник Гребінка, вони зацікавили його долею відомих людей столичного мистецтва Карла Брюллова, Василя Жуковського та інших, було складено план і Шевченка викупили з кріпацької неволі. Це дозволило йому піти на навчання до петербурзької Академії мистецтв.
   Опановуючи прийоми пластичного мистецтва, Тарас Шевченко став писати і вірші українською мовою. Після виходу книжки поезій "Кобзар" Т. Шевченко став першим поетом України.
   А почалося все з того, що підліток-кріпак Шевченко колись дуже захотів стати художником. Він подолав неймовірні перешкоди й усією своєю творчістю почав уособлювати український народ.
   Упертість, наполегливість, велика праця зі здобування знань роблять людину людиною, підкреслив М. Суховецький. Про це школярам-старшокласникам не треба ніколи забувати.


      Художник Тарас Шевченко

"Малярство - це німа поезія, а поезія - промовисте малярство" 
Леонардо да Вінчі

     Тарас Григорович є одним з найбільших світових поетів. Однак він був і майстерним художником. У його творчості поезія і живопис тісно пов'язані між собою.
    Художник Шевченко займає чільне місце в українському образотворчому мистецтві. Про це 4 березня 2014 року розповіли бібліотекарі Коваль Н.В. та Снігуренко А.Б. дітям з санаторію "Степове повітря".
    Шевченко Т.Г.- основоположник критичного реалізму в українському мистецтві.  Він був одним з найталановитіших майстрів офорту свого часу. У його картинах відбилася вся глибина і
самобутність його особистості.





   Це чудово, що ми повертаємо собі національну свідомість під знаком Шевченка.
Він був гуманістом та інтернаціоналістом, любив Україну, за неї стояв непохитно, хотів бачити її рівною з іншими народами у сім'ї світовій - "сім'ї вольній, новій".

   Розповідь бібліотекарів супроводжувалась відеопереглядом картин Т.Г. Шевченка, переглядом книжкових ілюстрацій . Діти, що відпочивають у санаторії, читали вірші поета, які ілюстрували намальоване Шевченком, ознайомились з книгами, представленими на виставці "Україна - це Шевченко"


четвер, березня 06, 2014

Свіча, запалена від серця

Хай палає свічка.
Хай палає,
Поєднає нас вона в цей час.
Друзів голоси нехай лунають,
Слово й музика нехай єднають нас.



    9 березня 2014 року український народ відзначає 200 років від Дня народження
 Тараса Григоровича Шевченка.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.


 Саме з такою метою до бібліотеки прийшли учні-читачі 5б класу 55 ОЗОШ на захід, який підготували бібліотекарі Коваль Н.В. та А.Б. Снігуренко.
Діти взяли активну участь у заході, читаючи вірші
 Т.Г. Шевченка, слухаючи пісні на слова поета, переглядаючи відео, згадуючи прислів'я про значимість особистості та творчості для українського народу.



У творах Шевченка гірка правда розкрита,
 Бо наша країна сльозами полита...
 Писав він про те, що в душі наболіло,
  І мріяв, щоб сонечко завжди нас гріло.
  Він прагнув відкрити нам з вами очі!
 З тих пір пролетіли незлічені ночі...


"Шевченкова свічка", яка горіла впродовж заходу, - це дух поета, помисли і заповіти.
 Не даймо ж їм погаснути!
 Не даймо ж спинитися  серцю поета - сина землі української!
 Будьмо вдячні Шевченкові за його твори, вивчаймо їх,
 шануймо те, що залишив нам у спадок Великий Кобзар.