СЛОВО ПРО ШЕВЧЕНКА

   Уранці 5 березня до бібліотеки прийшли учні 8-Б класу 84 НВК з учителькою Тетяною Григорівною Яворською, аби прослухати слово про Тараса Шевченка. З ним вступив одеський
письменник Микола Суховецький.
    На початку розповіді він наголосив на тому, що у віці нинішніх восьмикласників Тарас змушений був болюче задуматись над тим, щоб йому, круглому сироті, якось вижити в цьому житті.
    Він любив малювати, тож почав шукати майстра, який зробив би з нього іконописця, і це стало б непоганою професією на все життя. Коли поткнувся до панської садиби по дозвіл на таку науку, то був узятий на кухню, і вже здавалося, що в рутинній роботі загинуть всі його мрії. Прийшов на допомогу рідний дід Іван, який попросив пана придивитися до його онука, мовляв, у того таки є талант. Тараса послали до місцевого художника Яна Димовського, який спробував передати підліткові все, що знав про мистецтво малювання.
   Як відомо, Шевченко був кріпаком і належав панові П. В. Енгельгардту. Коли той їхав на місце військової служби до міста Вільна, то з дворовою челяддю поїхав туди і Шевченко як домашній художник. Нинішні дослідники життєпису поета все частіше пишуть про роль пані Софії Енгельгардт, завдяки якій Тарас міг навчатися у Я. Димовського, а у ВІльні - в університетського професора малювання Рустема.
   Коли панська родина перебралася до Петербурга, Шевченка віддали до художницької артілі майстра Ширяєва. Молодого художника помітили земляки художник Сошенко, письменник Гребінка, вони зацікавили його долею відомих людей столичного мистецтва Карла Брюллова, Василя Жуковського та інших, було складено план і Шевченка викупили з кріпацької неволі. Це дозволило йому піти на навчання до петербурзької Академії мистецтв.
   Опановуючи прийоми пластичного мистецтва, Тарас Шевченко став писати і вірші українською мовою. Після виходу книжки поезій "Кобзар" Т. Шевченко став першим поетом України.
   А почалося все з того, що підліток-кріпак Шевченко колись дуже захотів стати художником. Він подолав неймовірні перешкоди й усією своєю творчістю почав уособлювати український народ.
   Упертість, наполегливість, велика праця зі здобування знань роблять людину людиною, підкреслив М. Суховецький. Про це школярам-старшокласникам не треба ніколи забувати.