Непомітно пройшло чотири роки, і вихованці Ангеліни Семенівни Курочкіної - п'ятикласники! Сьогодні вони прийшли до бібліотеки, щоб попрощатися з відділом учнів молодших класів і ознайомитися з бібліотекарями відділу 5-9 класів. Бібліотекар Шойка Олена Вікторівна ознайомила дітей з книгами, які рекомендовано для літнього читання. Затворникова Ельвіра Миколаївна провела екскурсію у відділі учнів 5-9 класів, нагадала про правила користування книгами, можливість приходити сюди з друзями знайомитися з новинками, користуватися технічними засобами.
Іван Франко
Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Бібліотека інформує
понеділок, травня 29, 2017
пʼятниця, травня 26, 2017
Канікули - з бібліотекою
Бажаємо всім нашим читачам гарного відпочинку, а випускникам додаємо - щасливої дороги!
Чекаємо всіх у бібліотеці, адже у нас нема канікул!
вівторок, травня 23, 2017
Таланти і шанувальники
Сьогодні у залі Одеської філармонії відбувся заключний гала-концерт конкурсу "Кожен може випробувати себе", який щорічно проводить бібліотечна система для дітей. Названо імена переможців у номінаціях: найкращий автор, перекладач, художник-ілюстратор, композитор. Ми пишаємося нашими дітьми, радіємо їхньому успіхові і бажаємо й надалі розвивати свої здібності і таланти.
VI
Всеукраїнський конкурс дитячого цифрового малюнку І- Parus.
Запрошуємо до участі у
конкурсі талановитих дітей, що володіють навичками цифрового малюнку за
допомогою комп'ютера та планшета віком від 6 до 18 років!
Конкурс
присвячено ювілейним датам 2017 року:
*145 років пригодницького роману Жуля Верна "Навкруги світу за 80 діб"
*150 років видання роману Жуля Верна "Діти капітана Гранта"
*100 років казці Корнія Чуковського "Крокодил"
*80 років видання фантастичного роману Джона Р.Р. Толкіна "Гоббіт, або туди і звідки"
*95 років повісті-феєрії Олександра Гріна "Червоні вітрила"
Щоб прийняти участь у конкурсі треба намалювати малюнок за допомогою планшета чи комп'ютера за одним із творів-ювілярів на вибір.
*145 років пригодницького роману Жуля Верна "Навкруги світу за 80 діб"
*150 років видання роману Жуля Верна "Діти капітана Гранта"
*100 років казці Корнія Чуковського "Крокодил"
*80 років видання фантастичного роману Джона Р.Р. Толкіна "Гоббіт, або туди і звідки"
*95 років повісті-феєрії Олександра Гріна "Червоні вітрила"
Щоб прийняти участь у конкурсі треба намалювати малюнок за допомогою планшета чи комп'ютера за одним із творів-ювілярів на вибір.
У фіналі конкурсу, який відбудеться 4 серпня, в
рамках XXI Міжнародної книжкової виставки-ярмарку «Зелена Хвиля» та V
Одеського Міжнародного Корнійчуковского фестивалю дитячої літератури в Одесі,
візьмуть участь 10 кращих авторів, які в режимі on-line протягом 40 хвилин
будуть створювати ілюстрацію до романів на планшетах, представлених
співорганізатором конкурсу - Мережею гаджетів і аксесуарів «Цитрус».
Головний
приз - планшет від мережі Цитрус.
Ще 5
фіналістів визначаються за допомогою on-line голосування, яке проходить
паралельно з роботою професійного журі на сайті конкурсу.
Кращі
роботи будуть відібрані в ілюстрації альманаху VI дитячого літературного
конкурсу «Море талантів».
Малюнки потрібно надати до 1 липня 2017 року. Звертайтеся до бібліотеки.
Подробиці на сайті конкурсу http://iparus.citrus.ua/
Малюнки потрібно надати до 1 липня 2017 року. Звертайтеся до бібліотеки.
Подробиці на сайті конкурсу http://iparus.citrus.ua/
неділя, травня 21, 2017
"Не забудьте пом'янути незлим, тихим словом..."
22 травня – важлива дата для кожного українця. Цього дня у 1861 році
тіло Тараса Шевченка перевезли з Росії до України й перепоховали на березі
Дніпра. З цієї нагоди в одеській ЗОШ № 55 відбувся захід, що в ньому взяли
участь педагоги, учні, їхні батьки, бібліотекарі, а ще – член Національної
Спілки письменників України Микола Суховецький.
На початку дійства пролунав запис пісні “Реве та стогне Дніпр
широкий…”, який усі вислухали стоячи. Потім у своєму слові директор школи Ірина
Миколаївна Бадюк сказала, що українські школярі – це майбутнє нашої країни.
Вони мають втілити в життя мрію Великого Кобзаря про щасливу долю для свого
народу.
Наче розвиваючи ці слова, в одному з подальших виступів пролунало:
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
Інші вірші з “Кобзаря” лунали у майстерному виконанні учнів школи
Вадима Довганича, Арини Степаненко, Юлії Рінгель, Маргарити Бондаренко.
Завідувач дитячої бібліотеки-філії № 45 Марія Суховецька розповіла
про саме перевезення праху великого поета, яке здійснювали і тодішнім потягом,
і кіньми, і річковим пароплавом, і несли на руках. Нарешті труна опинилася на
Чернечій горі біля Канева. Приблизно на такій горі неподалік облюбував місце
для своєї хати сам Т. Шевченко, хати, до якої він мріяв ще привести собі
дружину. В одному з останніх віршів він писав:
Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу,
Садок-райочок насаджу,
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті.
Не судилося. Надто серйозно було підірване здоров’я поета на
півострові Мангишлак… На багатолюдному похороні, де були присутні найближчі
друзі та рідні Тараса Григоровича, канівський протоієрей Гнат Мацькевич сказав
так: “Благовій же до граду нашого, Україно: у нас покоїться прах Тараса
Шевченка! Тут, на одній із найвищих гір дніпрових, як на горі Голгофі, подібно
Хресту Господньому, водрузиться хрест, що його бачитимуть і по цю, і по ту
сторону Дніпра”. Ці слова стали пророчими.
Письменник Микола Суховецький розповів про задум та написання свого нового роману “Зустріч у лаврі”, присвяченого рокові 1846-му, у якому Т. Шевченко жив у Києві у спокої та певності, що нарешті знайде собі дружину, заробіток на полі викладання студентам улюбленого малювання, що ніколи більше не покине рідну землю. Але звичайне людське щастя, як виявилось, було для нього недосяжне. Рік, повний сподівань, закінчився у нього арештом у справі Кирило-Мефодіївського братства, ув’язненням у казематі Петропавлівської фортеці та відправленням рядовим на військову службу в оренбурзькі степи, що для нього означало моральну та фізичну каторгу.
Письменник Микола Суховецький розповів про задум та написання свого нового роману “Зустріч у лаврі”, присвяченого рокові 1846-му, у якому Т. Шевченко жив у Києві у спокої та певності, що нарешті знайде собі дружину, заробіток на полі викладання студентам улюбленого малювання, що ніколи більше не покине рідну землю. Але звичайне людське щастя, як виявилось, було для нього недосяжне. Рік, повний сподівань, закінчився у нього арештом у справі Кирило-Мефодіївського братства, ув’язненням у казематі Петропавлівської фортеці та відправленням рядовим на військову службу в оренбурзькі степи, що для нього означало моральну та фізичну каторгу.
Творчість і доля Тараса Шевченка можуть багато дати українським
допитливим юнакам та дівчатам для розуміння життя і свого місця в ньому, для
відчуття – де друзі і де вороги. Гідне життя для себе й для України – ось
головний заповіт Великого Кобзаря, який засвоює нині учнівська молодь.
Усі виступи вдало доповнювала показом кольорових слайдів учителька
Валентина Серафимівна Дрьоміна. Коли в кінці заходу звучав Шевченків “Заповіт”,
на мультиплікаційному екрані виднілася
могила Шевченка над Дніпром – її первісний вигляд з хрестом.
Зараз, коли минає 156 років з часу Перепоховання, меморіальний
комплекс біля Канева змінився докорінно. Його одвідують мільйони шанувальників
Поета з усього світу.
Я також одвідала Тарасову гору кілька років тому з вчителями
Київського району м. Одеси. Це священне місце справило на мене незабутнє
враження. Вважаю, кожен з нас мав би там побувати.
Лідія ПАЗЕНКО,
учитель української мови та літератури
Одеської ЗОШ № 55, член Міжнародної громадської організації “Конгрес
захисту української мови”.
вівторок, травня 16, 2017
Прекрасний світ дитинства
Як можна здійснити подорож у країну Дитинство? Тільки за допомогою цікавих книжок, вважає бібліотекар Алла Снігуренко, пропонуючи бібліографічний огляд творів. що розповідають про прекрасну пору кожної людини - дитинство.
Це пора пізнання світу, себе, своїх друзів, що є добро і зло. Учні 5в класу 86 ОЗОШ прийняли активну участь у бесіді, які книги вони читають, які літературні герої їм подобаються.
Саме книги допомагають краще зрозуміти вчинки однолітків, дорослих, сприяють інтелектуальному та духовному розвитку особистості.
Тому не гаймо часу - читаймо !
Це пора пізнання світу, себе, своїх друзів, що є добро і зло. Учні 5в класу 86 ОЗОШ прийняли активну участь у бесіді, які книги вони читають, які літературні герої їм подобаються.
Саме книги допомагають краще зрозуміти вчинки однолітків, дорослих, сприяють інтелектуальному та духовному розвитку особистості.
Тому не гаймо часу - читаймо !
неділя, травня 14, 2017
Галині Могильницькій - 80
13 травня 2017 року у Літературному музеї відбувся ювілейний вечір відомої в Одесі письменниці, викладачки української мови та літератури, громадської діячки Галини Анатоліївни Могильницької.
Прийшли привітати поважну ювілярку вчителі з обласних, міських шкіл разом з учнями, колеги по роботі з інституту підвищення кваліфікації вчителів, представники церкви Київського патріархату, письменники.
Вела програму вечора дочка Ярослава Різникова, яка була заклопотана тим, як надати всім бажаючим слово для виступу...
Звучали пісні, написані на слова Галини Анатоліївни, вірші, теплі спогади Олега Олійниківа, Олекси Різниченка, Любові Ісаєнко, Світлани Свінтковської, Богдана Чуфуса та багатьох гостей.
Галина Анатоліївна частий гість міських бібліотек, тому ми з Лідією Пазенко та учнями 55 ОЗОШ вирішили привітати поетесу з ювілеєм і подякувати за гарні книги, написані для дітей. Зичимо Галині Анатоліївні багато років творчої роботи, здоров'я та зустрічей зі своїми читачами.
Прийшли привітати поважну ювілярку вчителі з обласних, міських шкіл разом з учнями, колеги по роботі з інституту підвищення кваліфікації вчителів, представники церкви Київського патріархату, письменники.
Вела програму вечора дочка Ярослава Різникова, яка була заклопотана тим, як надати всім бажаючим слово для виступу...
Звучали пісні, написані на слова Галини Анатоліївни, вірші, теплі спогади Олега Олійниківа, Олекси Різниченка, Любові Ісаєнко, Світлани Свінтковської, Богдана Чуфуса та багатьох гостей.
Галина Анатоліївна частий гість міських бібліотек, тому ми з Лідією Пазенко та учнями 55 ОЗОШ вирішили привітати поетесу з ювілеєм і подякувати за гарні книги, написані для дітей. Зичимо Галині Анатоліївні багато років творчої роботи, здоров'я та зустрічей зі своїми читачами.
вівторок, травня 09, 2017
субота, травня 06, 2017
середа, травня 03, 2017
192 сходинки до моря
У 2005 році європейські експерти вирішили визначити найкрасивіші сходи континенту. Перше місце Комісія віддала сходам, які знаходяться у Римі. В престижній десятці шостий рядок зайняли Потьомкінські сходи в Одесі, яким виповнюється в цьому році 180 років! Цікаво, що побудовано їх було за наказом генерал-губернатора Михайла Воронцова, який вирішив догодити не тільки місцевій еліті, а і своїй дружині Єлізаветі Ксаверіївні.
Цей щедрий подарунок коштував міській громаді 800 тисяч тодішніх рублів.
Будівництво розпочалося 1 січня 1837 року, а закінчили - через 10 років! В різні роки ця велична споруда мала різні назви: Гігантська, Бульварна, Портова, Приморська, Потьомкінська.
Всесвітньо відомою вона стала завдяки фільму "Броненосець Потьомкін" (1925 рік) Сергія Ейзенштейна. Уже у 50-тих роках ХХ століття офіційно закріпилася назва Потьомкінські сходи.
Сьогодні візитна картка Одеси знаходиться (вперше!) на капітальному ремонті. Це нелегка і кропітка робота. Маємо надію, що невдовзі одесити та гості міста зможуть милуватися оновленою знаменитою пам'яткою Одеси.
А поки що своєрідну прогулянку містом 3 травня провела Ельвіра Затворникова з читачами-школярами 5а класу 89 школи, розповівши історію "дивовижних, загадкових, величних" Потьомкінських сходів. Вона також запросила дітей до читання книг з історії рідного краю у бібліотеці.
Цей щедрий подарунок коштував міській громаді 800 тисяч тодішніх рублів.
Будівництво розпочалося 1 січня 1837 року, а закінчили - через 10 років! В різні роки ця велична споруда мала різні назви: Гігантська, Бульварна, Портова, Приморська, Потьомкінська.
Всесвітньо відомою вона стала завдяки фільму "Броненосець Потьомкін" (1925 рік) Сергія Ейзенштейна. Уже у 50-тих роках ХХ століття офіційно закріпилася назва Потьомкінські сходи.
Сьогодні візитна картка Одеси знаходиться (вперше!) на капітальному ремонті. Це нелегка і кропітка робота. Маємо надію, що невдовзі одесити та гості міста зможуть милуватися оновленою знаменитою пам'яткою Одеси.
А поки що своєрідну прогулянку містом 3 травня провела Ельвіра Затворникова з читачами-школярами 5а класу 89 школи, розповівши історію "дивовижних, загадкових, величних" Потьомкінських сходів. Вона також запросила дітей до читання книг з історії рідного краю у бібліотеці.
Підписатися на:
Дописи (Atom)