Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

четвер, листопада 28, 2019

Знайомтесь : «Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна»,О.С.Пушкін



Продовжується неділя російської літератури у 89 школі. Цього разу бібліотекар Олена Шойка познайомила читачів 7-А класу з  творами  невеликого циклу під загальною назвою «Повісті Бєлкіна». Усі повісті написані у селі Велике Болдіно восени 1830 року.


Бєлкін — вигаданий персонаж, який помер в 1828 році, за задумом Олександра Сергійовича є автором даних 5 повістей. Його біографія описана в передмові до них. Сам цикл примітний тим, що став першим закінченим прозовим твором Пушкіна.
Книга складається з передмови видавця та п'яти повістей: «Постріл», «Заметіль», «Трунар», «Станційний доглядач» і «Панянка-селянка».


Більш детально розібрали повість «Станційний доглядач». Вона написана, як спогади Бєлкіна: 
Одного разу він їхав у справах і, будучи захопленим дощем, зупинився в будинку Самсона Виріна, який жив зі своєю дочкою Дунею. Дівчина була дуже красива і хазяйновита. Оповідач розговорився з батьком і донькою і знайшов їх дуже приємними людьми.


Через кілька років трапилося йому знову проїжджати через ту ж станцію. Проте колишнього затишку Бєлкін в домі не знайшов. Самсон розповів, що Дуню відвіз з собою обманом молодий офіцер. Батько намагався її повернути, взявши відпустку, поїхав до Петербурга і знайшов там цього чоловіка. Той сказав, що Дуню любить, не скривдить, не залишить і на тому завершив розмову. Проте стурбований батько повинен був побачити свою дочку. Поїхавши за молодою людиною, Самсон дізнався, де живе Дуня, однак поговорити з нею йому не вдалося. Офіцер його просто вигнав.


Ще через кілька років автор знову їхав через станцію Самсона, але в живих його вже не застав. Сусіди розповідали, що він дуже сумував за донькою, сильно переживаючи за її долю. А вже після його смерті Дуня з трьома дітьми приїжджала на могилу батька і сильно плакала.


Підлітки уважно слухали розповідь та ділилися враженнями про історію майже своєї ровесниці ,про яку було написано майже 200 років тому.
Пройшли століття,а "Повісті" не залишають байдужими сучасних молодих людей.

Друг дитинства - Дениско Корабльов

Цього року ми відзначаємо 60-річчя першої публікації збірки оповідань про Дениска Корабльова  дитячого письменника Віктора Драгунського. 


Бібліотекар Галина Іванченко розповіла читачам 2-Б класу школи №84 про письменника та про його найцікавіші оповідання: «Друг дитинства», «Що я люблю», «І чого не люблю» та інші. 


Діти брали участь у літературній вікторині за творами В. Драгунського,малювали ілюстрації до твору,подивилися буктрейлер ,пограли в захопливу гру.


Віктор Юзефович прожив недовге, але дуже цікаве життя. Він рано втратив батька, тому з 16-ти років йому вже довелося працювати. До того, як стати письменником, він був робітником, потім актором, клоуном Московського цирку, знімався в кіно, керував театром пародій «Синій птах».


Поява першої книги Віктора Драгунського «Він живий і світиться» про пригоди Дениски Корабльова дуже швидко зробила його популярним. Він написав близько 60 історій з життя хлопчика Дениски, об’єднаних в серію «Денисчині оповідання», читати які — справжнє задоволення!


 Цікаві, смішні, добрі і дуже повчальні розповіді не залишать байдужими ні дітей, ні дорослих. Письменник відомий своєю здатністю у всьому бачити добре і талановито пояснювати дітям, що дійсно добре, а що — погано.


 У розповідях Віктора Драгунського кожна дитина знайде схожі з самим собою риси, отримає відповіді на хвилюючі питання і від душі посміється над кумедними випадками з життя дітей.


Близький друг письменника поет Яків Аким одного разу сказав: «Юній людині потрібні всі вітаміни, в тому числі всі моральні вітаміни. Вітаміни доброти, благородства, чесності, порядності, мужності. Всі ці вітаміни дарував нашим дітям щедро і талановито Віктор Драгунський».



                   Палає пам'яті свіча 
Картинки по запросу свічка анімація
     Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини і життя країни. Жахливо, навіть через роки, ступати болючими стежками страшної трагедії. .Відкриємо свої душі й серця для пам'яті про ті страшні роки голодомору. На плечі селян лягли непідйомні нормативи по збиранню зерна, що був експортним ресурсом. Для того, щоб зломити сильний дух селянства, під егідою розкуркулення, у людей забирали всі їстивні припаси. Це призвело до масового вбивства селян голодом у мільйонних масштабах. Люди їли: траву, листя з дерев, загиблих тварин, гризунів, собак,кішок. Доходило й до канібалізму.
   Бібліотекарі Снігуренко Алла та Наталія Коваль провели учням 84 школи 8-Б класу урок-реквієм про роки голодомору в Україні та познайомили з творами українських письменників, які писали про голодомор. Пам'ятаємо і цінуймо, те, що є у кожного із нас.







                           Бережи своє здоров'я змолоду 

   Здоров'я потрібно берегти змалку, турбуватися про себе та своїх рідних, вести здоровий спосіб життя. Хоча більшість людей забувають навіть про елементарні правила, які допомагають підтримувати організм в здоровому стані.
  Шойка Олена Вікторівна провела читачам із санаторію"Степового повітря" бібліографічний огляд про здоров'я людини. Під час якого в інтерактивному спілкуванні обговорили усі можливі шкідливі звички, познайомилися з літературою. А на завершення зробили фізкультурні вправи.




Картинки по запросу здоров'я то найцінніший скарб

середу, листопада 27, 2019

Наші читачі - юні художники із школи ім.К.Костанді 

Ізабелла,Дана та Яна проілюстрували знамениті казки П.Єршова та О.Пушкіна і подарували свої роботи нам !






вівторок, листопада 26, 2019

Казковими стежками Пушкіна


     Бібліотекар Шойка Олена провела у читачів 5-В класу 89 школи вікторину-кросворд по казкам російського класика.У школі саме проходить неділя російської літератури, і вчителі запросили наших колег долучитися до проведення пізнавальних занять.


     Казки поет писав у зрілий період своєї творчості, хоча цікавився ними все життя. Із захопленням слухав Пушкін казки своєї няні Аріни Родіонівни, вивчав, збирав і записував фольклор різних народів, а потім талановито використовував його у своїх творах.


     У листі до брата він писав: "Що за розкіш ці казки, кожна є поема".


     Сам поет написав п'ять казок: "Казка про попа і наймита його Балду" (1830), "Казка про царя Салтана, про сина його славного й могутнього богатиря князя Гвідона Салтановича та про прекрасну царівну Лебедицю" (1831), "Казка про рибака та рибку" (1833), "Казка про мертву царівну та сімох богатирів" (1833), "Казка про золотого півника" (1834).




Працюємо з новачками !

Радо зустрічаємо маленьких чомучок - другокласників НВК №263 !







А це - наші нові читачі із школи "Гармонія" !














понеділок, листопада 25, 2019


У храмі цім є місце всім,

хто пише і читає,

хто не лінується у нім,

той цілі досягає.



І люди працьовиті, вмілі,
Завжди в підмозі читачам,
Слова - привітні, теплі, милі
Щодня вони дарують нам.

Вони - хранителі талантів,
Книжок, брошур, статей, газет,
Пісень і нот для музикантів
І віршів, що писав поет.