Великдень – найбільше православне свято. Саме слово «пасха» у перекладі з грецької означає «позбавлення». Своїм воскресінням Христос визволив людей від смерті, дав надію всім нам на вічне життя.

    Великдень кожен рік святкується в різні числа місяця, але обов’язково в недільний день. З цим днем зв’язується безліч цікавих звичаїв і традицій, багато з яких існують донині.

   В Україні цей світлий день святкується з Х століття. Великдень завжди був улюбленим і загальнонародним святом. Українці заздалегідь готувалися до свята великим постом, приводили в порядок  свої будинки. У суботу ввечері всі відправлялися на святкове богослужіння. Незадовго до півночі дзвін сповіщав про наближення хвилини Воскресіння Христового. Далі під нестихаючим калатанням дзвонів йшов хресний хід навколо храму. Служба тривала до самого ранку. Наприкінці утрені всі віруючі починали вітати один одного, вигукуючи: «Христос воскрес!» У відповідь чули: «Воїстину воскрес!», тричі цілувалися і обмінювалися яйцями – «христосались». Після закінчення літургії відбувався обряд освячення хліба (пасок, фарбованих яєць та інших продуктів).

   Після повернення додому віруючі влаштовували пасхальний обід, розговлялася. Батьки кликали дітей і всі дружно, помолившись, вкушали освячену їжу. Але свято цим не закінчувалося. Гуляння не припинялися ще сорок днів. Особливо широко святкувалися перші два тижні.