Ми живемо на планеті - мандрівниці

  Одного разу Антуан де Сент-Екзюпері та його механік здійснили вимушену посадку в пустелі Сахара, кілька днів ішли навмання, не сподіваючись, що їх знайдуть пошукові патрулі. І Сент-Екс, як називали його товариші, зробив такий запис у своєму щоденнику: «Кожна хвилина нашого мовчання вбиває тих, кого я люблю… Тримайтесь… Ми йдемо… Йдемо… Ми врятуємо вас».

   Смерть страшна тому, що відгукається болем у серцях коханих. Треба захистити їх від мук. Мабуть, цей запис слід вважати ключовим до життя і творчості Сент-Екзюпері.

   Це був письменник, який став захисником загублених цінностей. Він сформулював концепцію сучасної людини: ця людина має загострене відчуття відповідальності, вона може вистояти в нових обставинах, що складалися напередодні війни, вона здатна відвести від себе велику загрозу, що несе розвиток науки і техніки.

  

   «Маленького принца» він написав у 1942 році в Нью-Йорку. Просто і проникливо автор сказав тут про найважливіше. Про обов’язок і вірність. Про дружбу, любов, про дієву любов до життя і людей. Про нетерпимість до зла. І про те, якою має бути людина на цій невлаштованій, деколи недобрій, але любій та єдиній нашій планеті Землі.

    Що нам робити, як себе поводити, щоб не сталося найстрашніше - техногенна катастрофа і загибель людей на планеті Земля?

    Про це вела розмову М.І. Суховецька 11 жовтня 2013 року під час обговорення книги «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері з читачами 4б класу з НВК «Надія». До заходу діти готувалися ретельно, вони прочитали казку ще влітку, тому відповіді школярів порадували їхню вчительку Чайківську Тамару Дмитрівну і бібліотекарів.

   Поступово діти розуміють, що в своєму домі, на своїй землі ми маємо бути господарями, що до будь-якої справи треба ставитися відповідально. Любити і захищати тих, кого ми «приручили» - обов’язок і дітей, і дорослих. Ось головні слова казки: «Бути людиною – це означає відчувати, що ти за все відповідальний». На запитання, чи хотіли б вони бути схожими на Маленького принца, діти відповіли дружним «Так!»