ДИВА РОБЛЯТЬСЯ СВОЇМИ РУКАМИ

(ДО 140-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА ГРІНА)

Олександр Грін (Олександр Степанович Гриневський) — видатний російський письменник. Народився Олександр 11(23) серпня 1880 року в невеликому містечку Вятської губернії. В дитинстві у своїй біографії Олександр Грін мріяв про пригоди. Тому після закінчення училища в рідному місті поїхав в Одесу, де почав служити матросом на судні.

За життя випробував безліч професій.Захоплювався романтикою, моральним боком життя. Після 1923 року невиліковно хворий Грін переїздить до Старого Криму, який він любив за тишу, сади й ліси, за пагорби, з яких було видно море. Там він і помер 8 липня 1932 року. Свою останню книгу «Автобіографічна повість» Грін написав, намагаючись розсіяти численні легенди, створені навколо його життя. Із понад 900 творів Гріна, читачеві відомо менше половини: збірки оповідань «Шапка-невидимка» (1908), «Оповідання» (1910), «Знаменита книга» (1915), «Шукач пригод» (1916), «Серце пустелі» (1925), «Та, що біжить по хвилях» (1928), «Пурпурові вітрила» (1923), «Дорога в нікуди» (1930) та ін. Ім’я Олександра Гріна назавжди залишилося в літературі як приклад романтичного служіння мрії й добру.

Бібліотекар Олена Шойка підготувала відеоматеріал про письменника.