А що в портфелі?

   Перше знайомство для учнів 3б та 3в класів школи "Надія" з бібліотекою відбулося влітку під час відпочинку у пришкільному таборі.Сьогодні ж вони стали учасниками вікторини "А що в портфелі", яку провели бібліотекарі Чиквінідзе Р. та Шойка О. Відповіді свідчили про те, що школярі дбайливо ставляться до своїх шкільних речей і обов'язку  бути старанними і охайними.

***

А ось дещо з історії. Збираючи шкільний ранець, ви, друзі, навряд чи здогадуєтеся, скільки цікавого могли б розповісти про себе всі предмети, що називаються «шкільним приладдям».

Найстарішими з усіх приладів є лінійка та циркуль. На стінах і куполах храмів і будинків Давніх Вавілонії та Ассирії збереглися такі рівні прямі лінії, такі правильні кола, що без циркуля та лінійки їх просто неможливо було б провести. А існували ці держави близько трьох тисячоліть тому.

Найстаріший залізний циркуль знайшли у Франції, трохи «молодші» — під час розкопок давньоримського міста Помпеї (з бронзи).

Лінійками користувалися ще давні єгиптяни.

Лінійка, до якої ми звикли, з поділками на сантиметри та міліметри, з’явилася не так давно, після того, як у 1792 році за пропозицією Паризької академії наук за одиницю довжини було прийнято один метр.

Щодо олівця, то його історія бере початок із Давнього Єгипту, з невеликої палички із тростинки, якою писали давньоєгипетські жерці. З шістнадцятого століття в Італії та Англії почали застосовувати стрижні з графіту, від яких веде свій родовід сучасний олівець у дерев’яній оболонці.

Самописними ручками користувалися ще у стародавній Вірменії, 800 років тому. А от кулькову ручку винай­шли наприкінці 30-х років двадцятого століття в Угорщині брати Біро. Але з фарбою, якою вона мала писати, було гірше. Вона або засихала і приклеювала кульку, або текла, залишаючи плями на папері. Лише в 1942 році почалося виробництво кулькових ручок: після то го, як американець Фран Січ ви гадав нове чорнило з гліцерину, а брати Біро удосконалили його і перетворили на густу пасту. Скільки кулькових ручок лежить зараз у шкільних портфелях! Кожна з них — маленький пам’ятник розуму людини і людській наполегливості.