Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

четвер, 14 листопада 2013 р.

Борис Грінченко: феномен великого трударя!


 Борис Грінченко: феномен великого трударя

         Я не скажу, щоб розумом я жив,

         Я не скажу, щоб серце в мене спало,

          Але його я тяжко пригнітив,

          Але йому так волі дав я мало.

          Повинність я над все ушанував,

          Віддав себе я праці без вагання,

          Я йшов туди, де розум посилав…


 Серед великих людей України Борисові Дмитровичу Грінченку належить особливе місце.
      Його життя і творчість гідні подиву, його невтомна титанічна діяльність викликатиме захоплення не в одного покоління українців.
      Його фанатизм і працелюбство вражали сучасників. М. Чернявський казав, що Грінченко «більше працював, ніж жив». Композитор М. Лисенко пояснив невтомність Бориса Дмитровича так: «Обвівши духовним зором Україну з краю в край, постеріг, зрозумів тяжке її, безпомічне становище – і вирішив віддати життя на службу їй, кинувшись самотужки обслуговувати потреби її духа».


      Чотиритомний тлумачно-перекладний «Словарь української мови» - титанічну працю, виконати яку зміг би хіба що колектив Академії наук, - Грінченко упорядкував із дружиною, письменницею Марією Загірньою, за кілька років. Це справжній науковий подвиг!

     Поет, прозаїк, драматург, публіцист, лексикограф, етнограф-фольклорист, мовознавець, педагог, автор підручників «Українська граматика» та «Рідне слово» для молодших школярів, за якими навчалися діти в Україні на початку ХХ століття, перекладач, журналіст, видавець, редактор газети «Рада» і журналу «Нова громада», голова київської «Просвіти», засновник першої публічної бібліотеки в Києві – всюди Грінченко залишив глибокий слід.

              

       Доля відміряла йому короткий шевченківський вік – 47 років. В його житті і творчості не було жодного кроку, не освяченого любовю до рідного народу. Він мав кілька псевдонімів, найбільш вдалим визнають його псевдо П. Вартовий. На сторожі рідного слова, історії, культури він справді стояв вартовим. Митець цілком присвятив своє життя Україні. Кінцевий результат вбачав у завданні: зробити з мужиків народ. Сучасники називали його східним Франком. І якщо для нас Іван Франко – Великий Каменяр, то Борис Грінченко - Великий Просвітник.




    Про творчість, нелегке, але славне життя,  яке прожив Борис Грінченко, розповіла завідуюча бібліотекою М.І. Суховецька учням 55 школи разом з учителем української мови та літератури
 Л. П. Пазенко.


Немає коментарів:

Дописати коментар