Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

суботу, грудня 30, 2017

Минає рік...

   Добігають кінця останні дні року. Дуже напружений він був для нашої бібліотеки: щоденна бібліотечна робота в умовах капітального ремонту. 



    Не віриться, що все раптом скінчилося . Оновлено бібліотечний простір настільки, що читачі та їх батьки дивуються, чи туди вони дісталися, прийшовши на черговий обмін книжок. Нам це приємно, бо ми знаємо, як старалися будівельники нам догодити: тут підправити, там поміняти колір, як краще сформувати малюнок з плитки  в туалеті... Нема "лишніх" стін, коридорів.




    Читачу представлено весь бібліотечний фонд, можна вибрати самому, або за допомогою бібліотекаря, потрібну книжку, посидіти за комп'ютером з друзями, почитати періодичні видання в окремому приміщенні, де представлені всі видання, що виписувала бібліотека за останні 8 років, пограти в настільні ігри.



    Пройшли перші масові заходи у оновленому приміщенні. Тобто, починаємо все спочатку, як 45 років тому.  Саме цьому ювілею присвячується цей ремонт-подарунок, який отримали читачі-діти та їхні близькі родичі Київського району міста Одеси
    Дякуємо депутату  Гончарук Оксані Віталіївні та її колегам по міськраді, що надали кошти на здійснення ремонтних робіт, а їх було чимало: замінено освітлення, труби теплопостачання та каналізації, встановлено нові лічильники на світло і  воду, замінено всі двері, радіатори, утеплено підлогу, постелено новий лінолеум. 
   Я звернула увагу на те, як по-новому виглядають наші читачі: більш піднесений настрій, бажання прийти якнайшвидше. Так робить одна дівчинка-першокласниця з дідусем, що її супроводжує. Її личко світиться від радості, що вона знову візьме на прочитання цілий стосик книжок і чекатиме нової зустрічі з бібліотекарем, щоб поділитися враженням від прочитаного.    
    Отже, дорогі наші читачі, нинішні і майбутні, запрошую вас до бібліотеки, до читання, до радості, до спілкування у Новому 2018 році!


середу, грудня 20, 2017

Свято Миколая

   Гарний подарунок до свята Миколая отримали читачі нашої бібліотеки: завершено капітальний ремонт приміщення, можна, нарешті, запрошувати на масові заходи наших відвідувачів з їх батьками та вчителями. Цікаво було спостерігати їх враження від побаченого 19 грудня.
    До бібліотеки завітали на годину добра та милосердя "Хто, хто Миколая любить?" читачі-четвертокласники з НВК-263 разом із своїми вчителями. Під час заходу вони дізналися, хто такий Святий Миколай, чи легко робити добро, кому Святий Миколай приносить подарунки, чи доводилось самим комусь допомагати у біді. Одному з хлопчиків було дуже сумно, його весь час заспокоювали діти і вчителі, тому бібліотекар Русіко Чиквінідзе вирішила зробити огляд книг, в яких героям-дітям доводиться достойно долати труднощі і добиватися успіхів у житті. А потім дівчинка-ангелятко допомогла бібліотекарям роздати невеличкі подаруночки. 


понеділок, грудня 18, 2017

Вітаємо з ювілеєм!

   18 грудня 2017 року - день народження  Директора міської бібліотечної системи для дітей Галини Яківни Лазаревої. Імениниця святкувала своє 80-ліття, 60-річчя трудової діяльності, 35-річчя керування бібліотечною системою у колі представників поважних організацій, білоруського консульства в Одесі, колег по роботі, вірних друзів з одеської кіностудії, улюблених акторів місцевих театрів, родичів.

    Директор департаменту культури та туризму Т.Ю. Маркова передала нагороду від мера міста Г.Л. Труханова.













середу, листопада 22, 2017

"Джури козака Швайки" Володимира Рутківського у шкільній програмі

   Сьогодні мала честь бути запрошеною на відкритий урок з вивчення творчості В. Рутківського до Одеської школи № 55.Урок вела Пазенко Лідія Петрівна у 6-а класі.
   Діти  взяли активну участь у підготовці до уроку. Одні доповіли про зацікавленість історією ще з дитинства,  друга група продемонструвала презентацію, куди включили також фотографії з заходу, який проходив в цій же школі у травні з нагоди 80-десятиріччя автора, коли Володимир Григорович  виступив перед своїми майбутніми читачами.
   Читання "Джур" надихнули Настю Ульянову до створення власних ілюстрацій, які були продемонстровані на уроці (можливо, в майбутньому вона також ілюструватиме дитячі книжки).
    Не знаючи свого минулого, не можна мріяти про щасливе майбутнє свого народу, підкреслила вчителька та діти під час підведення підсумків уроку. Жаль тільки, що паперових текстів на партах було замало, в основному у електорнному вигляді. Читанка для учнів середнього та старшого віку ще у розробці. Тішить те, що міністерство культури обіцяє надрукувати певну кількість книжок для дитячих бібліотек, ми з нетерпінням чекатимем на їх появу в нашому місті, де живе і працює чудовий письменник Володимир Григорович Рутківський.


Максим Толстіков читає свій вірш "А я живу в Україні"





 Анастасія Ульянова - авторка ілюстрацій до першої книги з серії "Джури"


пʼятницю, листопада 17, 2017

Чорноморські новини, 16 листопада, 2017 рік

З ЛЮБОВ’Ю ДО РІДНОЇ МОВИ
Під такою назвою 9 листопада, у День української писемності та мови, в Одеській ЗОШ № 55 відбулася зустріч з відомим одеським поетом Станіславом Стриженюком.
Прологом до неї пролунав музичний етюд у виконанні юного скрипаля — учня 5-а класу Михайла Ракитянського. Після цього школярі, що стали переможцями міського конкурсу «Срібне слово» декламували вірші про мову: восьмикласниця Катерина Ющук — поезію Валентина Мороза «Межа моєї мови», десятикласниця Юлія Рінгель — «Мову» Володимира Самійленка, а шестикласник Максим Толстиков прочитав власний вірш «Пишаюсь тобою, мій краю».
Відтак слово взяла завідувачка дитячою бібліотекою-філією № 45 Марія Суховецька. Вона розповіла про життєвий і творчий шлях Станіслава Стриженюка, про його вагомий внесок у літературне життя Одеси та всієї України.
Сам поет яскраво та образно описав найцікавіші сторінки своєї біографії. Народився він далекого вже 1931 року в місті Гайвороні у родині хлібороба. Після війни поїхав до Одеси, вчився тут у спеціальній школі військово-повітряних сил. Хотів літати, але кар’єру в авіації зробити не вдалося, бо його батько під час війни був у полоні. Отож, після певних роздумів, вступив до політехнічного інституту на хіміко-технологічний факультет. 
У 1955 році Станіслав Савич поїхав до Казахстану, де до 1959-го працював на Актюбинському хімкомбінаті. Одночасно заочно навчався в Літературному інституті імені О.М. Горького, який закінчив у 1963-у. Відтак східці долі неухильно вели його в мистецько-культурну царину. Повернувшись до Одеси працював начальником обласного управління культури, головним редактором Одеської кіностудії художніх фільмів, був відповідальним секретарем обласної організації Спілки письменників України.
Перші поезії надрукував у 1956 році в колективній збірці «Голосом серця». Тим самим голосом розмовляв поет з читачами своїх власних збірок «В братнім краю» (1957), «Земля орлів» (1960), «Рубікон» (1962), «Пасати — вітри постійні» (1970), «Красень-світ» (1976), «Квітка долі твоєї» (1987), «Ім’я твоє шепочу» (1989), «Вибране» (1991), «Тетянин день» (2004), «Судний день. Батурин» (2008) та інших.
Станіслав Савич поділився своїми враженнями про зустрічі з багатьма відомими людьми. Наприклад, про співпрацю з Володимиром Висоцьким під час зйомок фільму «Вертикаль», про зустрічі з видатним українським поетом Павлом Тичиною. Життєві спогади супроводжувалися читанням чудових віршів. Поет пишається своїм внеском в увічнення пам’яті Тараса Шевченка у нашому місті. Станіслав Стриженюк є людиною оптимістичною,  відтак свій заряд позитивних емоцій передає слухачам.
Діти в свою чергу з великою цікавістю слухали шанованого гостя, ставили запитання, дякували за творчість, дарували квіти, фотографувалися на пам’ять.
І хоча Станіславу Савичу уже 86 років, він у розквіті творчих сил, працює над новими виданнями — «Круті береги поперек течії» та «Книга нових емоцій».
Попрощавшись «До зустрічі!», Станіслав Стриженюк поспішив на ще один творчий вечір — до студентів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, в якому я вчилася любити рідне слово 26 років тому.
Зараз навчаю юнь берегти і шанувати українську мову, хочу, щоб мої учні були носіями всього того мовного багатства, яке ми отримали у спадок від минулих поколінь. Сподіваюся, що у дитячих серцях палатиме живий вогник любові до нашої рідної мови.

Лідія ПАЗЕНКО,
учитель-методист,
учитель української мови
та літератури Одеської
ЗОШ № 55.

неділю, листопада 12, 2017

Пишаюсь тобою, мій краю!


Блакить безмежна над степами,
Синіє море, мов сапфір,
І чайка білими крилами
Несе в світи красу і мир.

Мій милий край, як вітер вільний,
Де сонцем сповнена краса!
Ти надихаєш наші мрії,
І пісня лине в небеса.

Я обійму твої простори,
Притисну до грудей поля,
Зіллюсь з бурхливим Чорним морем,
В сплетінні доль твоїх - моя!

Тобою завжди я пишаюсь,
І в світі більш таких нема!
О, земле мила! Я благаю
Благословенні небеса

Моїй Одещині найкращій,
Всім людям, що отут живуть-
Добра і злагоди, і щастя,
І мирну в процвітання путь!

Максим Толстиков


       Брати Володимир та Максим


пʼятницю, листопада 10, 2017

Рідна мова - чисте джерело

Мова кожного народу неповторна і - своя,
В ній гримлять громи в негоду, в житі  - трелі солов'я.
На своїй природній мові і потоки гомонять.
Зелен-клени у діброві по-кленовому шумлять,
Солов'їну, барвінкову, колосисту - на віки -
Українську рідну мову в дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати будем всюди й повсякчас,
Бо ж єдина - так, як мати - мова в кожного із нас.


    Змагання знавців української мови "Рідна мова - чисте джерело" провели бібліотекарі Алла Снігуренко та Наталія Коваль з п'ятикласниками ОЗОШ № 89.Учасники прийняли активну участь у конкурсах "Розминка", "Закінчи прислів'я", "Ти - редактор", читали вірші, співали українських пісень, щоб заробити додаткові бали.
Дітям було приємно перевірити свої знання української мови в День української писемності.
   Запрошуємо до читання у оновленій бібліотеці після ремонту!

четвер, листопада 09, 2017

Станіслав Стриженюк - гість одеських школяриків


Не надивлюсь на білий світ,
Він і нащадкам ще насниться.
Лише омріяне здійсниться,
Нового дня нова жар-птиця
Нестримно рветься у політ.
Не надивлюсь на білий світ.

З любов'ю до рідної мови

Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Тарас Шевченко



   Під такою назвою 9 листопада в День української писемності та мови в Одеській ЗОШ № 55 відбулася зустріч з одеським поетом, перекладачем Станіславом Савовичем Стриженюком.
   Захід розпочався грою на скрипці Ракитянського Михайла. З нагоди свята пролунали вірші про мову, Україну у виконанні переможців міського конкурсу "Срібне слово"Ющук Катерини (8-б), РінгельЮлії (10-б), Толстикова Максима (6-а). 







   Завідуюча бібліотеки-філії № 45 Марія Суховецька представила гостя заходу Станіслава Стриженюка, який розповів про свій прихід до літератури, що відбувся не відразу, бо писав вірші ще школярем, але не наважувався оприлюднувати їх, бо писав українською мовою.
Не здійснилися мрії юнака  про можливість стати льотчиком чи моряком у південному місті Одеса через перебування батька у полоні під час другої Світової війни, тому став студентом політехнічного інституту. Пізніше випускник-інженер хімічного факультету виїде на роботу до Казахстану, побуває в місцях заслання Тараса Шевченка, працюватиме поряд з людьми-українцями, що з різних причин опинилися далеко від рідних домівок, і знову почне писати і публікувати свої вірші.



   Поет ознайомив слухачів з поезіями зі  збірок, що виходили в різні роки. Це і вірші про рідну домівку, роки світової війни, нинішнє сьогодення;  розповів автор про перебування за кордоном у якості голови Комітету захисту миру, відмітив, що найкраще почувається вдома, в своїй країні:
Куди б тебе по світу не носило
Крізь радощі великі чи малі,
А бережеться вулканічна сила
В поверненні до рідної землі.
Письменник повний творчих задумів, багато працює над своїми новими книгами: "Книга нових емоцій" та "Круті береги поперек течії", що мають  невдовзі побачити світ.
   Діти слухали уважно, тому цікавою була заключна частина зустрічі, коли вони мали можливість отримати відповідь на свої питання. Станіслав Савович радо відповів кожному учаснику та запросив на майбутню зустріч-презентацію своїх нових книг і дітей, і вчителів.
   Чекаємо на нові зустрічі!