Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

середа, 18 вересня 2019 р.

Знавці історії,географії      

 та культури України


    У шостому класі діти починають вивчати новий предмет - географію.Бібліотекарі Снігуренко Алла та Коваль Наталя прийшли на допомогу нашим читачам,учням 6-Є 84 школи,у знайомстві з цією цікавою дисципліною:провели захоплюючу вікторину.Згадали про культуру,історію та розказали багато цікавинок про нашу країну.


    Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували у 1960 році, однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.


    Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. На You tube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів.


     Олешківські піски часто називають українською «Сахарою». Площа пісків, які розкинулися на території кількох районів Херсонської області, становить понад 160 тисяч гектарів, що робить їх найбільшою пустелею Європи. Олешківські піски добре видно з космосу.


    На конкурсі краси мов, у Парижі в 1934 році, українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А за мелодійністю українська мова зайняла друге місце, після італійської.


     Українське містечко Рахів, розташоване серед Карпат, офіційно вважається географічним центром Європи. А сама Україна є найбільшою європейською державою, уся територія якої географічно розташована в Європі.


         Тепер дівчатка та хлопчики  будуть із задоволенням вивчати новий предмет !

понеділок, 16 вересня 2019 р.

Вітаємо 

лауреата літературної премії

імені Івана Корсака

 Миколу Суховецького !!!

 15 вересня 2019 року

м.Луцьк




неділя, 15 вересня 2019 р.



Тільки вчора було ще влітку,

а сьогодні вже восени!


    Літо залишилось позаду,закінчилась безтурботна весела пора ... 
    А улюблена бібліотека завжди гостинно зустрічає своїх постійних читачів. 
     Аня вже стала студенткою,вперше прийшла до нас ще дошкільницею.


В молодший відділ приходять новенькі читачі та їх мами
В старшому відділі кожен знаходить для себе заняття до душі 


Хто читає,а хто освоює комп"ютер


вівторок, 10 вересня 2019 р.


   Олександр Довженко                в Одесі

     10 вересня виповнилось 125 років з дня народження великого митця, в нашій бібліотеці  відкрилася літературна вітальня «Олександр Довженко в Одесі»,який підготували та провели  для читачів  Фадєєва Т. та бібліотекар Шойка О.       Діти із санаторію «Степове повітря» подивилися фільм про життя і творчість письменника, послухали уривок з аудіокниги «Ніч перед боєм».      Багато років тому відомий кінорежисер Андрій Тарковський сказав:«Довженко - єдиний по-справжньому український, народний творець, який розкрив душу своїм землякам і разом з Гоголем і Шевченком спонукав мене полюбити Україну і її народ». Українського режисера Олександра Довженка Тарковський вважав своїм учителем.     Як режисер Довженко «народився» саме в Одесі.     Майбутній засновник українського кінематографа за освітою повинен був стати вчителем. Після закінчення Громадянської війни (1917-1923 роки) Олександр Довженко жив у Харкові, тодішній столиці України. Там працював письменником і художником-карикатуристом. Одружився. В Одесу привела хвороба дружини в 1926 році.


     У нашому місті він був вперше. Під час прогулянки Довженко зустрів свого харківського товариша Юру Яновського, який в цей час на Одеській кіностудії був головним редактором. І Яновський йому запропонував написати сценарій фільму.
     І Довженко за дві-три ночі написав короткометражну комедію «Вася - реформатор». Кіностудія тут же її купила, і відразу ж почалися зйомки.


     В Одесі за його сценарієм режисер Фауст Лопатинський знімав «Васю-реформатора». В цей час на Одеській студії працював директором нещодавно призначений революційний матрос  Павло Нечес.
Йому не сподобалося, як знімається кіно , і він запропонував Довженку самому зняти фільм. Довженко закінчив. Далі він швидко пише і знімає фільм «Ягідки кохання». Обидва фільми були невдалими. Але Нечес дав Довженку ще один шанс. Він порадив йому забути про те, що той карикатурист (тому як карикатурист і комедіограф - речі різні) і запропонував Олександру Довженку зняти фільм по готовому сценарієм «Сумка дипкур'єра».


    Це вже третя робота Довженка - він уже щось вміє. Роботу зняв. Вийшов не шедевр, але глядач «голосує рублем»!
     Після виходу «Сумки дипкур'єра» Нечес запропонував Довженку знімати все, що йому хочеться. І Довженко знімає «Звенигору».


     У 1929 році Олександра Довженка переводять працювати на Київську кіностудію.
     Коли він помер в Москві в 1956 році, то Київська кіностудія тут же привласнила собі його ім'я. Хоча, звичайно його ім'я повинне належати Одеської кіностудії. Адже саме в Одесі він народився, як режисер.
     У Музеї кіно одеського відділення Союзу кінематографістів зберігається кінокамера, на якій були зняті перші фільми Олександра Довженка «Вася-реформатор», «Ягідка кохання», «Сумка дипкур'єра», «Звенигора» і «Арсенал».

      У 1964 році, коли відзначалося 70-річчя з дня народження майстра, біля входу в Одеську кіностудію було встановлено меморіальну дошку на його честь, а сусідній провулок назвали ім'ям Довженка.



вівторок, 3 вересня 2019 р.

Добридень, школо !
Настав цей урочистий день ! Ми щиро вітаємо дітей та їх батьків,вчителів та вихователів дитячих садочків зі святом першого дзвоника !
  Перший урок у 7-В 89 школи провели  бібліотекарі Коваль Наталя та Снігуренко Алла разом з вчителем Рупчевою Оксаною Василівною



Читачі 4-В класу НВК 263 радо зустріли бібліотекаря Шойку Олену !





Завідувач Фадєєва Тетяна та завідувач відділу Чіквінідзе Русіко привітали читачів-першокласників класу Б 65 школи 


Подякували за плідну співпрацю завідувачу бібліотеки школи 55 Степаненко Тетяні Іванівні та вчителю образотворчого мистецтва Римській Жанні Станіславівні


Запросили учнів 3-Є класу до бібліотеки 


Читачі 4-х класів школи 84 в цьому навчальному році навчаються у другу зміну.Поздоровляємо зі святом дітей з 4-А та 4-Д та їхніх вчителів Василевську Олену Анатоліївну та Нєжинську Ірину Володимирівну та дякуємо за  співпрацю !








понеділок, 2 вересня 2019 р.

Одесі - 225 !

   Сьогодні наша улюблена Одеса - іменинниця ! 
 Із задоволенням роздивимося старовинні фото знайомих місць південної перлини,згадаємо,як вони виглядають зараз 

  Знамениті Потьомкінські сходи та вид на морський вокзал


Будівлі Нового ринку 


Перший залізничний вокзал


Так колись виглядала Аркадія


Вид на археологічний музей


Санаторій Куяльник



А це дуже цікаво:наш перший громадський транспорт - омнібус,
його маршрут:Катерининська - Ботанічний сад - Вокзал - Бульвар


неділя, 1 вересня 2019 р.

Галина Малик

 "Пригоди Алі в країні Недоладії"

Наша читачка Марина розповідає про улюблену книгу !


До вашої уваги в бібліотеці два варіанти видання книги :


                                        

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

у якому починаються чудеса

Аля грюкнула кімнатними дверима і притулила долоні до гарячих щік.

Ой, як соромно! Як негарно все вийшло!

Ще місяць тому надумала вона вишити рушничка для бабусі, до її дня народження. І нитки підібрала, і рушничок білий знайшла, і навіть перший хрестик зробила. А потім їй усе набридло.

Дівчинка відіклала роботу й подумала: "Завтра дошию!" Назавтра часу у неї не знаїшлося. А згодом вона й зовсім забула про вишивку. Їй навіть здалося, що рушничок давним-давно вишитий!

Тому, коли сьогодні всі поздоровляли бабусю, Аля була певна, що дарує рушничка з вишитими червоними півнями.

Бабуся розгорнула пакунок, і тут всі побачили біле полотно з маленьким хрестиком у куточку та лялечку червоних ниток.

— Що це? — здивувалася бабуся.

— Це… це… вишиваний рушничок… — ледве вимовила Аля і почервоніла, як ті нитки.

А тато глянув на неї й стиха мовив:

— Ех ти!

І тоді Аля втекла до своєї кімнати.

Ох, як негарно все вийшло!

Потроху дівчинка заспокоїлася. Вона чекала, що за нею от-от хтось прийде, бо час сідати до святкового столу! Але ніхто не прийшов. Спочатку Алі стало нудно, а потім вона розсердилася. "То ви такі! — сказала вона сама собі. — Ось візьму голку і навишиваю вам сто півників, щоб ви не думали!.."

— Цілих сто! — голосно промовила вона.

— Еге ж, рівнесенько сто! — повторив хтось за її спиною. Першої миті Аля зраділа, бо вирішила, що по неї таки прийшли. Але таким голосом ні тато, ні мама і ніхто з її знайомих не розмовляє! Він був якийсь неживий, безбарвний і дуже неприємний — ніби цвяшком дряпали по склу.

Аля обернулася і…

— Хто тут? — прошепотіла вона...