Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

четвер, 29 жовтня 2015 р.


Які саме дитячі книжки, видані протягом останніх років, стали відомими поза межами України
Фото: Jessica Lucia/Flickr.c
Ольга 
Купріян








Українська книжка для дітей не так давно почала пробиватися в широкий світ.
Поява у престижних міжнародних каталогах на кшталт "Білих круків" та "почесних списках" премії Андерсена, участь видавців у Міжнародній книжковій виставці в Болонії, перемога в авторитетних преміях і як наслідок – переклад іноземними мовами та успіх у закордонного читача.
INSIDER дізнався, які саме дитячі книжки, видані в Україні протягом останніх років, стали відомими у світі.
________________________________________
Василь Голобородько, "Віршів повна рукавичка" ("Грані-Т", 2010, ілюстрації Інги Леві)
2011 року книжка дитячих верлібрів "Віршів повна рукавичка" Василя Голобородька з лаконічними ілюстраціями Інги Леві ввійшла до міжнародного каталогу "Білі круки" (The White Ravens), ставши однією з 250 найкращих дитячих книжок у світі за версією Молодіжної бібліотеки в Мюнхені.
Гадаємо, не в останню чергу завдяки майстерності художниці. Для українського читача, звиклого переважно до повноколірних і багатих на деталі малюнків у дитячих книжках, витончені ілюстрації Інги Леві, виконані кольоровими олівцями, можуть виглядати надто "скупими". Утім вони бездоганно доповнюють метафорику віршів Василя Голобородька (на думку Оксани Забужко, поета, який найбільше з-поміж українців заслуговує на Нобелівську премію з літератури і, ясна річ, на переклади різними мовами).
Вдивлятися в ілюстрації так само цікаво, як і вчитуватися у вірші. Чимось вони нагадують дитячі малюнки, як і вірші – дитячі слова, логіку дитячого мислення. Крім того, на сторінках книжки багато "повітря", зайві деталі не заважають зосереджуватися на головному – метафорах і образах, думках, закладених у поезію: "Загубив рукавичку. / Підняв. / Якби не підняв – / почалася б казка".
________________________________________
"Рукавичка", народна казка ("Навчальна книга – Богдан", 2011, ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва)
З появою навесні 2012-го в "Білих круках" "Рукавички" творчої студії "Аґрафка" імена львівських художників Романи Романишин та Андрія Лесіва надійно "прописалися" у списки тих, хто створює найкращі дитячі книжки у світі. Роком раніше книжка перемогла в конкурсі Міжнародного бієнале ілюстрації в Братиславі "ВІВ 2011".
"Рукавичка" – одна з перших ластівок "Аґрафки" у сфері дитячої книги, книжка-гра, експеримент, який, вочевидь, й оцінили мюнхенські бібліотекарі. Узявши класичний текст української народної казки, художники "вдягли" його у справжню хутряну рукавичку, розселили персонажів по уявних "квартирах" (хтось опинився в пальці, хтось – потіснився в долоні), додали до книжки рукавичку-розмальовку й таким чином актуалізували українську казку для сучасних читачів, яким уже не достатньо традиційних ілюстрацій до загальновідомого твору.
Тут знайдемо характерні для Романи й Андрія схематизм у зображеннях, стриманість і смак у кольоровій гамі, ретельну роботу зі шрифтами й деталями, які й роблять якісну дитячу книжку. Видавництво пропонує також і англомовний варіант "Рукавички", виконаний Оксаною Лущевською і Майклом Найданом.
________________________________________
Мар’яна Савка, "Казка про Старого Лева" ("Видавництво Старого Лева", 2011, ілюстрації Володимира Штанка)
Водночас із "Рукавичкою" до "Білих круків" потрапила й "Казка про Старого Лева"Мар’яни Савки з ілюстраціями Володимира Штанка. Текст – чергова спроба міфологізувати для дітей міський простір "культурної столиці" України. Мар’яна Савка створює віршовану легенду про те, як "у місті, що зветься по-княжому Львів" живе Лев-казкар (властиво, цією легендою живиться й "Видавництво Старого Лева"), п’є каву й пише казки на друкарській машинці, а до нього в гості приїжджають звідусіль екзотичні друзі – слон, жирафа і крокодил.
Завдяки рефрену казка легко запам’ятовується, що, своєю чергою, допомагає поширювати легенду про Старого Лева серед дітлахів, може, навіть не лише львівських. Ілюстрував книжку Володимир Штанко, чия інтерпретація Гоголевих "Вечеров на хуторе близ Диканьки" ("Грані-Т", 2010) того ж року потрапила до "Почесного списку ілюстраторів", який що два роки укладає міжнародне журі літературної премії імені Г. Х. Андерсена.
________________________________________
Іван Андрусяк, "Вісім днів із життя Бурундука" ("Грані-Т", 2012, ілюстрації Ганни Осадко)
Наступного 2013 року в "Білих круках" з’явилася бешкетна повістина "Вісім днів із життя Бурундука" Івана Андрусяка з ілюстраціями Ганни Осадко. "Вісім днів із життя Бурундука", себто семикласника Івана Боднарука, – психологічна повість, де всього потроху намішано – і перша симпатія, і проблеми з опануванням точних наук, і комплекси, пов’язані з надмірною вагою (щоправда, в цьому віці вони героя Андрусяка не дуже хвилюють), і навіть спроба виростити "кишенькового" чортика (у книжці вміщено покрокову інструкцію, як це зробити) для втілення будь-яких бажань.
Написано жваво й місцями по-справжньому дотепно, а "фірмові" чорно-білі ілюстрації Ганни Осадко створюють враження, ніби перед читачем – дитячий щоденник у дусі популярної писанини Ґреґа Геффлі ("Щоденник слабака").
Очевидно, трендове оформлення відіграло немалу роль у тому, що мюнхенські бібліотекарі вирішили включити книжку до свого каталогу. На початку 2015-го "КСД" видало скандальне продовження пригод "майже дорослого" Івася "Закоханий Бурундук".
________________________________________
"Ріпка. Стара казка, по-новому розповів Іван Франко", ("Навчальна книга – Богдан", 2012, ілюстрації Романи Романишин та Андрія Лесіва)
Водночас із книжкою Андрусяка й Осадко до "Білих круків" потрапив і другий артбук "Аґрафки" на тему української народної творчості.
"Ріпка" – також книжка-гра з оригінальним дизайном, книжка виймається з картонної коробки – так, мовби витягуєш із землі саму ріпку. А завдяки вставці з сантиметровою стрічкою дитині буде простіше уявити, якою ж величезною була городина, якщо її все сімейство не спромоглося вирвати. Наприкінці є словничок застарілих слів (художники використали текст казки в переказі Івана Франка).
Оригінальний підхід до всім знайомої теми, гумор в ілюстраціях і дизайні, а також стриманість у кольорах – за це українські читачі й, очевидно, журі європейських книжкових премій особливо люблять роботи Романи Романишин та Андрія Лесіва. Англомовний переклад книжки доступний на сайті видавця.
________________________________________
Романа Романишин, Андрій Лесів, "Зірки і макові зернята" ("Видавництво Старого Лева", 2014)
2014 року українська дитяча книжка вперше отримала відзнаку престижної премії BolognaRagazzi. "Зірки і макові зернята" – дебют Романи Романишин та Андрія Лесіва як авторів. Хоча критики й закидають виданню брак "літературності", який помітно навіть у невеличкому тексті, а в головній героїні – дівчинці Дорі – вбачають особу беземоційну, це не завадило "Зіркам і маковим зернятам" стати популярними в Європі (книжку, щоправда, зі зміненою назвою, обкладинкою та іменем головної героїні, видано у Франції, Кореї, Аргентині, тривають переговори зі Словенією та Латвією, англомовний переклад доступний на Amazon.com).
Це – втілена філософія т.зв. "маленьких кроків", історія про те, що "кожне завдання, навіть найскладніше, слід починати з простого – з один, два, три…". Здавалося б, чудова нагода пояснити дітям очевидні життєві речі, втім батьки маленьких читачів в Україні й досі не знають, з якого боку підійти до читання цієї неординарної книжки-картинки.
________________________________________
Леся Українка, "Лісова пісня" ("Основи", 2014, ілюстрації Поліни Дорошенко)
Те, що творчість і життєвий шлях Лариси Косач вивчають у школі, аж ніяк не робить із неї дитячої письменниці. І, на жаль, не робить її без сумніву європейського рівня твори цікавими для дітей.
Тоді як оновлене сучасне видання "Лісової пісні" з яскравими й непересічними, геть нетиповими для української класики ілюстраціями Поліни Дорошенко, здатне внести корективи у сприйняття творів Лесі Українки.
І якщо не змінити уявлення про те, що шкільна класика нецікава, то принаймні змусити одну книжку прочитати. Оформлення молодої художниці (ілюстрації до "Лісової пісні" – дипломний проект Поліни Дорошенко) оцінили й мюнхенські бібліотекарі, включивши видання до міжнародного каталогу "Білі круки 2014".
________________________________________
Роман Скиба, "Із життя хитрих слів" ("Laurus", 2013, ілюстрації Тетяни Денисенко)
Любителям словесних забавок сподобається книжечка "Із життя хитрих слів" поета Романа Скиби й художниці Тетяни Денисенко, що з’явилася в "Білих круках" у 2014 році.
Слова "хитрі", бо багатозначні – омоніми, омоформи, пароніми й загалом речі, мало придатні для перекладу іноземними мовами. Адже як іншими мовами передати "хитрість" ось цього, приміром, "Таксовіршика": "Таксі впіймала такса. / І "гав" до водія… / – У вас висока такса? / Чи довга, як і я?".
Ілюстрації до коротких віршиків виконано в техніці ліногравюри, що і припало до душі міжнародному журі.
________________________________________
Тарас Прохасько, Мар’яна Прохасько, "Хто зробить сніг" ("Видавництво Старого Лева", 2013, ілюстрації Мар’яни Прохасько)
Дитяча книжка від подружжя Мар’яни і Тараса Прохаськів "Хто зробить сніг"щойно по виході зібрала всі можливі українські нагороди в царині дитячої книжки ("Дитяча книга року ВВС", "ЛітАкцент року") й відтак потрапила до "Білих круків".
"Хто зробить сніг" – повість про життя великої кротячої родини, вічні цінності, любов, взаємодопомогу й відкритість до світу. Мудрість тут проста і ненав’язлива (велика і дружна родина, де всі одне одного люблять, живуть мирно і приймають у свій затишний світ усіх нужденних), оповідь – спокійна і плинна, малюнки Мар’яни Прохасько – метафоричні, ніжні й зворушливі.
Що важливо - автори мимохідь розповідають читачам про розподіл обов’язків у родині (мама тут не обмежена "традиційною" роллю домогосподарки, дозволяє собі й на контрабасі грати, й іноземні мови вчити, і на батуті стрибати; тато в цей час бавить дітей), життя і смерть, хоч це і не є основними темами повісті.
Книжку перекладено корейською мовою, обіцяють також видання латвійською. Прохаськи задумали кротячу історію як трилогію: 2014 року вийшла друга книжка серії "Куди зникло море", наразі автори працюють над третьою – "Як зрозуміти козу".
________________________________________
Романа Романишин, Андрій Лесів, "Війна, що змінила Рондо" ("Видавництво Старого Лева", 2015)
Цього року українські автори вдруге опинилися серед відзначених премією Міжнародної виставки в Болонії. І знову це заслуга творчої студії "Аґрафка" і ще, можливо, в дечому – результат того, що від весни 2014-го слова "Україна" та "війна" все частіше почали з’являтися в заголовках світових новин.
"Війна, що змінила Рондо" лежить на межі між метафоричною книжкою-картинкою для дітей та ілюстрованою притчею для дорослих. Художники взялися за непросту справу – розповісти дітям про війну, та ще й, вочевидь, по свіжих слідах.
Дія відбувається в ідеалізованому містечку Рондо, де всі живуть у злагоді й піклуються про співочі квіти. Перед нами троє друзів-алегорій – Данко, Зірка і Фабіян. Одного дня в місто приходить війна, що "торкнулася кожного" (війну художники зобразили у вигляді величезної безликої руки, що несе смертоносну зброю).
Фінал оптимістичний: рятують місто любов, спільна праця й співи (тут слід вочевидь відчитувати натяк на події Революції гідності: мешканці Рондо співають гімн). Головне у книжці – розуміння того, що війни не минають безслідно (місто, як і його жителі, все життя нестиме на собі рани-спогади).
Найпершою права на "Війну, що змінила Рондо" придбала Словаччина, незабаром книжка вийде друком також у Південній Кореї, Франції та Китаї.

неділя, 25 жовтня 2015 р.

Журавлик на щастя!

     Пропонуємо вам, шановний читачу, зробити журавлика, який вміє літати.





АВТОРКА РУКОТВОРНИХ КНИГ

,
Фото Тетяни Ільницької
Рівнянка Олена Медеведєва створює оригінальні книги - мереживні, різьблені, вишиті,  солом’яні, шкіряні, бурштинові. Вони виконані у різних техніках, тож жінка до роботи долучає інших майстрів. Сьогодні у її колекції налічується 20 артбуків. Серед них є книга-криниця, книга-вітряк, книга-вертеп. Кожна існує у єдиному екземплярі. Виставка цих унікальних книг побувала у різних областях України. Тим часом роботи Олени Медведєвої вже є в Мексиці, Франції, Канаді, Італії, Лівані. Сьогодні авторка артбуків працює  над реєстрацією   власного товарного знаку «Креативна книга». А ще її запрошують влаштувати виставку робіт у Парижі. І майстриня  каже, що неодмінно там побуває, тільки згодом.


середа, 14 жовтня 2015 р.

Яким буде нове національно-патріотичне виховання школярів?

Національно-патріотичне виховання мусить бути частиною усіх шкільних предметів – Квіт
(©Shutterstock)





Київ – Як бути патріотом України – розкажуть у школі. Президент Петро Порошенко 13 жовтня підписав указ щодо стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на наступні п’ять років, а за два місяці уряд повинен представити план дій. У Міносвіти проти того, щоб це було окремим предметом: є методичні рекомендації щодо викладання низки предметів і план рекомендованих заходів, до яких можна залучати учнів.
Національно-патріотичне виховання мусить бути частиною усіх шкільних предметів: і історії, і літератури, і фізики з хімією – бо діти повинні знати про здобутки українських науковців. Про це на Форумі українських патріотичних справ у Києві заявив міністр освіти Сергій Квіт. За його словами, національно-патріотичне виховання пов’язане із військово-патріотичним, яке зараз існує у вигляді ігор для школярів, але загалом це різні речі.
Сергій КвітСергій Квіт
«Те, що стосується військово-патріотичного виховання, то ми зараз дбаємо про те, щоб воно було більш практично зорієнтоване: щоб люди уміли, скажімо, надати першу допомогу, щоб вони вміли робити якісь дуже-дуже практичні речі. І тому тут ми співпрацюємо із Міністерством оборони, насамперед, і з місцевою владою, тому що дуже важливо мати хорошу матеріально-технічну базу. Ця база або застаріла, або її немає, або вона була знищена за останні роки», – зауважив міністр.
Петро ПорошенкоПетро Порошенко
Указ про стратегію національно-патріотичного виховання до 2020 року підписав у вівторок під час візиту на Луганщину президент Петро Порошенко.
Відповідно до нього, уряду доручено за два місяці розробити план дій щодо реалізації стратегії і до кінця поточного року – державну цільову програму.
Заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко зазначає: «Далі це має бути державна політика співпраці з громадянським суспільством, щоб конкретними кроками в школі, в університеті, в позашкільному вихованні питання національних інтересів, питання української духовності, питання української історії були на чільному місці, і щоб Україна була сильною, розвиненою, сучасною нацією, гордою собою і здатною себе захистити».
Плакат Юрія Неросліка

Захисникам України - вітання і шана!


субота, 10 жовтня 2015 р.

Козацька справа і козацька слава

     14 жовтня для українців має важливе значення, в цей день святкується День Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва. Рік тому Президент України Петро Порошенко підписав Указ, згідно якому щорічно буде відмічатися День захисника України.
     Козацький рух був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби українського народу за свою незалежність, а козаки були тією силою, що впродовж століть пильно стояли на сторожі свободи і гідності України. Історії українського козацтва, а також святу Покрови було присвячено захід, що відбувся у бібліотеці 7 жовтня 2015 року.


      Бібліотекар Олена Шойка розповіла про феномен такого явища, як українське козацтво. Читачі-учні 3б НВК-84 та 3б НВК-310 дізналися про причини виникнення українського козацтва, ознайомилися з культурою і традиціями козаків. В сучасній Україні відроджуються історичні традиції: діє козацький рух, існують козацькі табори відпочинку, а юнаків урочисто приймають в козаки. Нащадки славних козаків мужньо захищають Україну в зоні АТО.


 10 таємниць козаків-характерників


"Вони багато чим нагадують японських ніндзя,... могли відкривати без ключів замки, плавати на човнах по підлозі, як по морських хвилях, переходити через річку по сукняній повсті чи циновках з лози, брати в голі руки розпечені ядра, бачити за кілька верств довкола себе, перебувати на дні ріки, влазити і вилазити з туго зав'язаних і навіть зашитих мішків, "перекидатись" у котів, перетворювати людей у кущі, вершників на птахів, залазити у звичайне відро і плисти в ньому під водою сотні, тисячі верств".

четвер, 8 жовтня 2015 р.

"Клене мій опалий..."


Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, схилившись, в заметілі білій?
Може, щось побачив? Може, щось почулось?
Наче тобі в поле вийти заманулось.

І, як п'яний сторож, вийшов на дорогу,
Потонув в заметі, приморозив ногу.
Ех, і сам я нині щось учув утому,
З дружньої вечірки не дійду до дому.

Там верба зустрілась, там сосну примітив, 
Наспівав пісень їм в заметіль про літо.
Сам собі здавався я таким же кленом,
Тільки не опалим - молодим, зеленим.
Втратив зовсім скромність, і під хуртовину
Обіймав берізку, як чужу дружину. 
(Переклад Петра Засенка)


3 жовтня 2015 року минуло 120 років від дня народження великого поета Сергія Єсєніна, без віршів якого неможливо уявити російську поезію ХХстоліття.
З юності в його серце запала Росія, її сумні та розлогі пісні, бунтарський разінський дух та кандальний сибірський брязкіт, церковний благовіст і сільська тиша, веселий дівочий сміх та горе матерів, що втратили своїх синів на війні. Про все це він напише у своїх віршах, які, за словами поета Миколи Тихонова, не можуть постаріти, бо в них тече "вічно молода кров вічно живої поезії".
Про життєвий шлях, творчість поета вели мову під час поетичної години  бібліотекарі Тетяна Філенко та Марина Пузіна з читачами з санаторію "Степове повітря" 6 жовтня. Діти слухали і читали самі вірші Єсєніна, захід супроводжувався записами пісень на слова поета та переглядом відеопрезентації.

Береза

Біла береза за моїм вікном
Під пухнастим снігом спить холодним сном.
І пухнасті віти срібно обніма
Китиць бахромою снігова кайма.
І стоїть береза в сонній тишині,
І горять сніжинки в золотім огні.
А зоря ліниво колом сновига і у нове срібло віти одяга.
(переклад Володимира Сосюри)

понеділок, 5 жовтня 2015 р.

Орігамі

"Журавлик" у бібліотеці

     Слово орігамі походить від двох слів: орі означає складаний, камі означає папір.Це традиційне японське мистецтво складання різних скульптур з паперу. Воно стало розвиватися в 17 ст. н.е. в Японії, а в наш час широко поширилося по всіх континентах і країнах.
     Зацікавились цим видом мистецтва і співробітники бібліотеки Олена Шойка та Русіко Чиквінідзе, бажаючи залучити і дітей-читачів до створення власноруч гарних іграшок-забавок.
     Двічі на місяць у неділю о 12.00 бібліотекар О. Шойка (керівник гуртку "Журавлик") проводить групові та індивідуальні заняття з бажаючими оволодіти мистецтвом орігамі. 
     У вересні гурток поновив свою роботу, запрошуємо бажаючих  навчитися цікавому мистецтву читачів відділу дошкільнят та учнів 1-4 класів.