Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

четвер, 8 жовтня 2015 р.

"Клене мій опалий..."


Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, схилившись, в заметілі білій?
Може, щось побачив? Може, щось почулось?
Наче тобі в поле вийти заманулось.

І, як п'яний сторож, вийшов на дорогу,
Потонув в заметі, приморозив ногу.
Ех, і сам я нині щось учув утому,
З дружньої вечірки не дійду до дому.

Там верба зустрілась, там сосну примітив, 
Наспівав пісень їм в заметіль про літо.
Сам собі здавався я таким же кленом,
Тільки не опалим - молодим, зеленим.
Втратив зовсім скромність, і під хуртовину
Обіймав берізку, як чужу дружину. 
(Переклад Петра Засенка)


3 жовтня 2015 року минуло 120 років від дня народження великого поета Сергія Єсєніна, без віршів якого неможливо уявити російську поезію ХХстоліття.
З юності в його серце запала Росія, її сумні та розлогі пісні, бунтарський разінський дух та кандальний сибірський брязкіт, церковний благовіст і сільська тиша, веселий дівочий сміх та горе матерів, що втратили своїх синів на війні. Про все це він напише у своїх віршах, які, за словами поета Миколи Тихонова, не можуть постаріти, бо в них тече "вічно молода кров вічно живої поезії".
Про життєвий шлях, творчість поета вели мову під час поетичної години  бібліотекарі Тетяна Філенко та Марина Пузіна з читачами з санаторію "Степове повітря" 6 жовтня. Діти слухали і читали самі вірші Єсєніна, захід супроводжувався записами пісень на слова поета та переглядом відеопрезентації.

Береза

Біла береза за моїм вікном
Під пухнастим снігом спить холодним сном.
І пухнасті віти срібно обніма
Китиць бахромою снігова кайма.
І стоїть береза в сонній тишині,
І горять сніжинки в золотім огні.
А зоря ліниво колом сновига і у нове срібло віти одяга.
(переклад Володимира Сосюри)

Немає коментарів:

Дописати коментар