Кожна квіточка і стрічка в українському віночку має
своє значення, адже вінок — це не тільки краса, а ще й оберіг
Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, —
один з найдавніших українських символів. В одному вінку могло бути до 12
різних квіток. Кожна квітка чи травинка щось означала: троянда — кохання; біла
лілія — символ чистоти і невинності; волошка — простота і скромність; вереск —
самостійність; дзвоник польовий — вдячність; лавр — успіх, слава; мальва —
краса, холодність; півонія — довголіття; ромашка — мир, ніжність; безсмертник —
здоров’я; калина — символ дівочої вроди, символ України.
Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по
довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали
світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними —
світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода,
що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба,
фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу
вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому —
сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ
пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього
червону стрічку — символ печалі й магічності.
Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
Сирота вплітала в косу та у вінок блакитні стрічки. І люди при зустрічі обдаровували таку дівчину подарунками, хлібом, грошима, бажали їй стати щасливою й багатою. Дівчина ж у вдячність дарувала тим людям стрічку з вінка.
В Україні вінки мали сонячну символіку.
Дівчина у вінку асоціювалася з сонцем, що сходить. Також віночок — це
символ слави, перемоги, святості, успіху, могутності, миру, сонця, влади. А ще
віночок означав цнотливість і дівочу молодість.
Фото Анни Сенік
Немає коментарів:
Дописати коментар