Літературний портрет 

                       "Поганий той сюжет, котрий не  підкріплюється життям" -

                            до 115 років від дня народження Степана Олійника

  Сьогодні бібліотекар філії №45 Олена Шойка провела для читачів захід про нашого земляка Степана Івановича Олійника.

    3 квітня 1908 року в селі Пасицелах, тепер Подільського району Одеської області, в багатодітній селянській сім'ї народився майбутній український поет-гуморист , сатирик і журналіст Степа́н Іва́нович Олі́йник.Згодом родина переїхала в село — Третю Миколаївку (нині Левадівка). Після закінчення чотирирічної школи продовжив навчання в Одесі у школі імені Лесі Українки. Друкуватися почав з 1926 року.З 1929 року працював у редакції одеської окружної газети «Червоний степ». Коли в 1930-му його батько потрапив під «розкуркулювання», юнак уже був студентом Одеського педагогічного інституту. Сина «ворога народу» виключили з інституту  і Степан влаштувався на роботу рульовим на кораблі. А коли через рік відновився в педагогічному інституті, то заарештували вже його самого за переконання.  Та хлопця невдовзі випустили. Можливо, врятувало те, що його друг звернувся з листом до «всесоюзного старости» М. І. Калініна від імені майже двохсот однокурсників. До того ж охоронець забрав у в'язня блокнот із його віршами, і після того став прихильніше ставитися до Степана. Перебування в казематі не минулося безслідно: від нервового стресу захворів на епілепсію. Відпустила хвороба лише після війни. По закінченні у 1934 році педінституту працював викладачем української мови та літератури у Бехтерському сільськогосподарському технікумі. З 1935 року працював кореспондентом одеської обласної газети «Чорноморська комуна». Був також літературним працівником республіканських газет «Вісті», «Радянська освіта». Брав участь у другій світовій війні, був літературним працівником газети «Сталинградская правда». З 1944 року — завідувач відділу газети «Колгоспник України». Протягом багатьох років був співробітником та членом редакційної колегії сатиричного журналу «Перець», з 1946 по 1952 рік завідував відділом фейлетонів журналу. Обирався членом президії Спілки письменників України. Для його віршів характерні актуальність тематики, сатирична гострота, політична цілеспрямованість, соковитий український гумор. Його твори перекладені багатьма іноземними мовами. За мотивами його сатиричного фейлетону «Пес Барбос», режисер Леонід Гайдай зняв свій відомий короткометражний фільм «Пес Барбос і незвичайний крос». Автор збірки автобіографічних оповідань «З книги життя» (1964), творів у 4-х томах (1978). Опублікував понад сто поетичних фейлетонів. Написав лібрето комічної опери «В степах України». Земляки письменника-гумориста щороку проводять на Одещині Олійниківські дні та Олійниківські читання. Заснували Всеукраїнську літературну премію імені Степана Олійника, Благодійний фонд. У селі Левадівці за кошти краян встановили пам'ятник односельцеві. Вийшли збірка вибраних творів та книга спогадів. Помер поет 11 січня 1982 року в Києві, похований на Байковому кладовищі.19 жовтня 1984 року в Києві, на фасаді будинку на вулиці Великій Васильківській, 6, де з 1952 по 1982 рік жив і працював письменник, встановлено бронзову меморіальну дошку. В 1990 році його ім'ям названа вулиця в Києві. В Одесі мармурова меморіальна дошка С. І. Олійнику встановлена на фасаді головного корпусу Південноукраїнського педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Також його ім'ям названо узвіз в Одесі.