Вітаємо зі святом!
30 вересня у нашій країні відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Незважаючи на бурхливий розвиток інформаційних технологій, людство, на щастя, і досі не може уявити життя без книги, яка допомагає перетворювати людину в Особистість, виховуючи в ній прекрасні духовні якості.
Бібліотека – це своєрідна пам'ять людства, у якій зберігаються знання, накопичені протягом багатьох віків різними народами.
Бібліотекар завжди займав особливе місце у духовному житті суспільства. Декому може здаватися, що робота бібліотекаря не така важлива і корисна, як, скажімо, робота будівельника або лікаря, адже кінцевий результат у цій професій побачити неможливо. Але впоратися з величезним обсягом літератури, що видається сьогодні, може лише книгознавець від Бога. Тому це свято - ще й свято визнання важливості цієї професії.
Бібліотека – це своєрідна пам'ять людства, у якій зберігаються знання, накопичені протягом багатьох віків різними народами.
Бібліотекар завжди займав особливе місце у духовному житті суспільства. Декому може здаватися, що робота бібліотекаря не така важлива і корисна, як, скажімо, робота будівельника або лікаря, адже кінцевий результат у цій професій побачити неможливо. Але впоратися з величезним обсягом літератури, що видається сьогодні, може лише книгознавець від Бога. Тому це свято - ще й свято визнання важливості цієї професії.
Бібліотека… Серце завмира,
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
І осягнути незбагненну суть
Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.
Немов надійний лоцман в морі книг,
Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.
І поки є ти, сховище книжок,
І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.
До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»
Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
Що в майбуття через минуле кличе.
І осягнути незбагненну суть
Світобудови прагну заповзято,
Коли мені з полиці дістають
Важкі томи Плутарха і Сократа.
Немов надійний лоцман в морі книг,
Бібліотекар взяв штурвал у руки.
Розкуто мчить моїх фантазій бриг
Крізь холоди занепаду й розлуки.
І поки є ти, сховище книжок,
І поки ти людей рятуєш свято,
Мене не знищить соціальний шок,
Як час не вбив Плутарха і Сократа.
До дива знань і мрій, о друзі, йдіть!
Високий дух летітиме далеко…
Аби сказати: «Зупинися, мить!»
Кажу лише: «Живи, бібліотеко!»
Додано з сайту http://vitau.org.ua/greetings/22/1.html, автор Ірина.
Немає коментарів:
Дописати коментар