Василь Симоненко

Я...

Він дивився на мене тупо очицями повними блекоти:

- Дарма ти себе уявляєш пупом, на світі безліч таких, як ти.

Він гримів одержимо і люто, і кривилося гнівом лице рябе,

Він ладен був мене розіпнути за те, що я поважаю себе.

Не стала навколішки гордість моя...Ліниво тяглася отара хвилин...

На світі безліч таких, як я, та я, їйбогу, один.

У кожного Я є своє ім'я, на всіх не нагримаєш грізно,

Ми - не безліч стандартних "Я", а безліч всесвітів різних.

Ми - це народу одвічне лоно, ми - океана вселюдського сім'я.

І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони "Я".