Іван Франко

Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. Іван Франко.
Дякуємо, що завітали до нашого блогу! Ми відкриті для всіх за адресою: вулиця Академіка Корольова, 71/1

Бібліотека інформує

пʼятницю, березня 23, 2018

Відкрито книгу на сердечнім слові...



   23 березня до бібліотеки ми запросили читачів з 84 НВК на вечір-спогад "В ранкові сни до тебе приходить Україна", присвячений одеському письменнику, поету Олексі Гнатовичу Шеренговому, якому 18 березня виповнилося б 75 років.

   Читачі мали можливість ознайомитися з книгами, які є у фонді бібліотеки, з особистими книгами Миколи Суховецького, подарованими автором-однокурсником по одеському філфаку.  Завдяки професорові Василю Васильовичу Фащенку та його колегам-викладачам на українському відділенні філфаку у 60-70 роках ХХ століття була створена така творча атмосфера, що з "Гуртка новелістики", яким керував В.В. Фащенко, вийшла ціла плеяда українських поетів, письменників, літературознавців.
    Один із них - Олекса Шеренговий. Про своє бажання писати він заявив ще навчаючись у школі: дописував до районної газети на Вінничині, звідки він родом. Продовжував писати вірші, малювати, навчаючись у педагогічному училищі. У своїй стихії  він відчув себе, нарешті, в Одесі, коли, будучи студентом 2 курсу у 1967 році, була надрукована його перша книжка оповідань "Пташиний переліт" у власному художньому оформленні. По закінченню навчання в університеті у 1971 році його було прийнято до Спілки письменників України. Далі - робота у видавництві "Маяк", на телебаченні, співробітництво з газетами міста та постійна робота над написанням повістей, романів.


    Один з них, задуманий ще у студентські роки, чекав свого виходу майже 30 років. Мова йде про роман "Рейс", який цензура на дозволила друкувати у радянські часи. Після виходу у світ у 2000 році він одразу ж був високо
оцінений читачами і отримав Державну літературну премію імені Олеся Гончара.
    Для читання юним читачам Марія Суховецька порекомендувала повість "Монолог для слідчого" (1986 рік), визнану кращою книгою року для юнацтва. За цю повість він отримав Диплом від Спілки письменників України. 
    Герой повісті - підліток Касян, захищаючись, ненавмисне створив вбивство знайомого хлопця.У слідчого є всі підстави для того, щоб закрити справу і передати її до суду, але у цього незвичайного хлопця стільки виявилося друзів-захисників, навіть автор, пишучи про трагічне життя свого героя-сироти, в анкеті, яку заповнюватиме підсудний, поставить свою дату нарождення - 18 березня! "
   "Добро завжди перемагає зло,"- зробив висновок один із присутніх на заході хлопчик.
    Своєю останньою книгою "Мій молитвослов" (2003) Олекса Гнатович вирішив поділитися інтимним - своїми поетичними творами. На жаль, він знав, що вона може бути останньою... Його не стало у 2008 році.
   У Олекси Гнатовича  є щасливе продовження: діти, онуки. Внучка Анастасія продовжує сценарну та письменницьку діяльність знаного дідуся, нею видано уже дві книги, які отримали схвальні відгуки. Але це вже інша історія.





Немає коментарів:

Дописати коментар