"Я народився і жив для добра і любові"

     "...Я хочу жити на Вкраїні. Щоб там не було зі мною. Хай навіть скоротять мені недовгії вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага і зло людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні й жорстокі службовці-людожери, якщо їм треба так.

      Я України син, України. Родила мене мати в степу, у полі зростав я, знав горе і щастя у полі - велике життя. У перетворенім степу над великою урочистою рікою серед народу свого да поживу я, втішу своє серце, порадуюсь щастю його,"- писав Олександр Довженко у своєму "Щоденнику".

     Був він сином свого часу, а час цей - проминулий ХХ вік - позначений такими трагічними подіями, яких на знала історія людства. Він жив і вболівав за долю свого народу, віддаючи весь свій талант громадянина і митця рідній Батьківщині. Про нелегку долю письменника, кінорежисера, сценариста, якому 10 вересня виповнилося 120 років від дня народження, дізналися читачі школи № 55 під час заходу, який провела М . Суховецька